Правдиві історії Чарівного Лісу. Випуск 1 [Випуск 1]

— Вибачте мені, бабцю, що збрехав, — ледь не плакав зайчик, — більше ніколи в житті не брехатиму. Допоможіть мені знову звичайним зайцем стати!

Розчулилася стара Фарма, пожаліла Ляка. Життя його вже й так добряче провчило за ту брехню.

— Гаразд. Я тобі допоможу, але за однієї умови! Все, що в звірів випросив, вдаючи з себе хворого, їм повернеш!

— Добре-добре, обов'язково поверну! Обіцяю!

— Тоді залишайся у мене! А ти, дятле, лети до сороки Тріскоті і скажи їй, що Ляк тепер в лікарні уколи отримує.

Полетів Встроминіс до сороки і сказав їй, що Фарма наказувала. Тріскотю цікавість розібрала і вона мерщій полетіла до змії, що б першою довідатися, як це зайчику уколи роблять.

Дістала Фарма найбільшого шприца з найгострішою голкою і зайцю в стегно чисту воду коле. А Ляк пищить, від болю корчиться. Хоче їсти заєць, а Фарма не дає. «Пий, — каже, — воду, а про їжу забудь! Ти на дієті!»

Рознесла сорока звістку про зайчикове лікування всьому Чарівному лісі. «Ви навіть не уявляєте, — каже, — який здоровенний шприц та яка гострюща голка. А як він корчиться від болю… Дивитися страшно!»

Кожного дня упродовж тижня робила Фарма уколи і морила зайця голодом, який в медицині красиво зветься Дієтою. Схуд заєць, аж шкіра висить, наче порожній мішок, в якому заячі кості залишилися.

Тріскотя щодня навідувалася і її стараннями про лікування зайця весь ліс усе знав в найменших подробицях: куди сьогодні кололи, як стогнав, що казав, як кульгав Ляк після уколу. Що не бачила, то прибріхувала сорока. Звірі щиро співчували зайчику: стільки уколів ще ніхто ніколи не мав. А він молодчина, тримається!