Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
32. Бенкет 1-13; зберігання закону 14-24
1 Зробили тебе господарем? Не виносься: будь поміж ними як один з їхніх - подбай про них, а потім сядеш. 2 Щойно повинність виконавши, займи своє місце, щоб разом з ними ти міг веселитись і щоб тим увінчалось твоє порядкування. 3 Промовляй, старший, бо воно тобі личить, але - з розбором, второпно й музиці не на заваду. 4 Де треба слухати, не розливайся в розмові - не вдавай мудрого, як де пора на теє. 5 Самоцвітна печать на злотій прикрасі - гучні музики під час винопиття. 6 Смарагдова печать у золотій оправі - спів із музиками при вині солодкім. 7 Промовляй, юначе, як відчуваєш потребу, - та тільки разів зо два, а більше - якщо спитають! 8 Висловлюйся коротко: багато - кількома словами. 9 Бувши з визначними, до них не рівняйся; не многослов, коли говорить інший. 10 Громові блискавка передує -ласка ж передує сором'язливому. 11 Уставай вчасно, не будь останнім; повертаючись додому, - біжи, не гайся. 12 Розважайся там, чини за вподобою, але не гріши зухвалими словами. 13 А за все за оте - благословляй свого Творця: він бо тебе напоює благами своїми. 14 Хто Господа страхається, той повчання прийме; ті, що його шукають, знайдуть його ласку. 15 Хто шукає закон, той ним насититься, - лицемір же об нього лиш спотикнеться. 16 Хто Господа страхається, той розсудливим стане: праведність таких сяятиме світлом. 17 Грішна людина докору уникає і, щоб чинити свою волю, вимівки шукає. 18 Розумний поради не занехує, -безбожний же й бундючний нічого не страхається. 19 Не роби нічого, не зваживши думкою, то й не будеш каятись у вчинках своїх. 20 Не ходи вибоїстою дорогою, бо інакше спотикнешся об каміння. 21 Не покладайся й на гладеньку стежку. 22 Навіть з дітьми своїми обережний будь. 23 У всьому, що робиш, на себе зважай, бо й у тім - виконання закону. 24 Хто вірить у закон - зберігає заповіді; хто на Господа покладається - не зазнає шкоди.
33. Закон Господній 1-6; протилежності в явищах 7-19; господар у хаті 20-33
1 Хто Господа страхається, того лихо не спіткає, бо й від спокуси врятує він його наново. 2 Мудрий не має ненависти до закону, хто ж з ним лицемірить - той мов судно у бурі. 3 Розумний плекає віру в закон: для нього закон - вірогідний вирок. 4 Приготуйся словом, і тебе будуть слухати; зосередься знанням - і тоді відповідай. 5 Серце дурного, мов те колесо в возі, й мов вісь, що обертається - його міркування. 6 Глузливий друг - неначе той огир, який іржить під кожним вершником. 7 Чому воно так: день ліпший від дня, хоч денне світло в році - все від одного сонця? 8 Бо їх розрізнено спізнанням Господнім: він бо встановив усякі пори й свята. 9 Одні серед них він посвятив і звисочив, інші ж учинив будніми днями. 10 А й люди всі - з глини походять, з тої ж землі створено й Адама. 11 У своїм повнознанні Господь розділив їх і різними їхні стани вчинив. 12 З них деяких він благословив і вивищив, інших між ними - освятив і до себе наблизив, а деяких - прокляв, понизив, а й викинув їх із їхнього місця. 13 Так, як і глина в руках ганчаря, що з неї виробляє він за своєю волею, так люди в руках, того, хто створив їх і хто їм воздає за своєю справедливістю. 14 Супроти зла - добро, супроти смерти - життя, тож так і супроти благочесного - грішник. 15 Поглянь же на всі діла Всевишнього: вони всі - до пари, одне проти одного. 16 А я, останній - я, не доспавши, дозбирував за тими, що виноград збирають. 17 За Господнім благословенням, прибув я швидко й, мов винозборець, винотоку наповнив. 18 Зважте ж: я трудивсь не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають. 19 Тож слухайте мене, вельможі народу, - проводарі громади, насторожіть вуха! 20 Синові й жінці, братові й другові, доки живеш - не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад. 21 Доки ще живеш і доки духу в тобі - будь-кому себе не видавай на поталу. 22 Ліпше бо, коли в тебе діти попросять, ніж сам би ти в руки дітей своїх заглядав. 23 У всіх своїх ділах будь незалежний і не допускай твоїй славі заплямитись. 24 Коли закінчаться дні життя твого, коли смерть настане, - роздавай свою спадщину. 25 Для осла - паша, палиця і вантаж, для раба - хліб, карність і праця. 26 Застав раба до праці, і матимеш спокій; а звільниш йому руки - він шукатиме волі. 27 Ярмо й посторонок гнуть шию, тож рабові лукавому - колоди й побої. 28 Займи його працею, нехай не дармує: з безділля навчаються багато лихого. 29. Нехай так працює, як йому личить, а коли не слухається - наклади кайдани. 30 Однак не вимагай ні від кого занадто й не роби нічого без здорового глузду. 31 Коли маєш слугу, хай буде - мов ти сам; він бо - кровне твоє надбання. 32 Коли маєш слугу - вважай його за брата, бо й як себе самого, так і його потребуватимеш. 33 Як знущатимешся з нього, і він утече геть від тебе, то - на якій дорозі тоді його шукатимеш?