Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Кров на снігу - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Кров на снігу

Электронная книга - «Кров на снігу». Краткое содержание книги:

Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії — «Нетопир» (1997) — був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс авторові престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка», «Безтурботний», «Привид», «Мисливці за головами», «Таргани», «Леопард», «Сніговик», «Пентаграма», «Поліція», «Спаситель», «Син». Роман «Кров на снігу» побачив світ у 2014 р.
Улав — надзвичайно «обдарований» кілер, що працює на одного з найвпливовіших кримінальних авторитетів Осло. Проте не типовий кілер: крім хисту до холоднокровного вбивства, він має дивовижну схильність до глибокого кохання. І, попри дизлексію — нездатність правильного і швидкого розпізнавання слів, Улав — блискучий, гіпнотично-спокійний оповідач з неабиякою уявою. Останнє замовне вбивство або піднесе його на вершину професійної майстерності, або стане його найбільшою помилкою, адже закохатись у дружину власного боса, яку до того ж той наказав прибрати, крок дуже необачний…
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 44
Перейти на страницу:

— Ось адреса, — сказав Гофман.

Пропрацювавши на нього чотири роки, я досі не знав, де він мешкає. А з іншого боку, навіщо мені таке знати? Він теж не знав, де я мешкаю. І я незнайомий був з його новою дружиною — чув тільки, як Піне розводився з приводу, яка вона гаряча штучка і скільки він би міг загрібати, якби мав таку сучку на панелі.

— Більшу частину дня вона сама вдома, — повідомив Гофман. — Принаймні, так вона сама твердить. Зроби справу, як сам знаєш, Улаве. Я добі довіряю. Що менше я знатиму, то ліпше. Зрозумів?

Я кивнув. Що менше, подумав я. Оте й ліпше.

— Улаве?

— Так, сер, зрозумів.

— Гаразд.

— Дозвольте мені обдумати це до завтра, сер.

Гофман скинув акуратно підстриженою, доглянутою бровою. Я не дуже багато знаю про еволюцію і таке інше, але Дарвін начебто казав, що є тільки шість універсальних мімічних рухів на виявлення людських почуттів? Я не в курсі, чи Гофман має всі шість людських почуттів, але я думаю, піднесенням однієї брови він сподівався виявити м’яке роздратування у поєднанні з рефлексією та інтелектом — на відміну від того, що він мав би на увазі, якби вирячився, роззявивши рота.

— Улаве, я щойно повідомив тобі деталі справи. І після цього ти обмірковуєш відмову?

Погроза пролунала ледь чутно. Втім, ні, насправді це я міг не вловити її достатньо чітко: я цілковито глухий до напівтонів і відтінків смислу того, що мені кажуть. Таким чином, можна припустити, що погроза пролунала достатньо виразно. Даніель Гофман мав блакитні очі і чорні вії. Якби він був дівчиною, я подумав би, це у нього макіяж. Не знаю, навіщо я про це розповідаю, бо така обставина не має нічого спільного з рештою історії.

— Я не мав часу на відповідь, перш ніж ви повідомили мені деталі, сер, — сказав я. — Ви одержите відповідь сьогодні ще до вечора, якщо вас це влаштовує, сер?

Він подивився на мене. Пустив клубок сигарного диму в мій бік. Я сидів, склавши руки на колінах. Перебирав пальцями береги уявного робітничого кашкета.

— До шостої, — сказав він. — О шостій я йду з офісу.

Я ствердно кивнув.

Коли я йшов міськими вулицями додому крізь заметіль, о четвертій пополудні, на місто, по лічених годинах сірого денного світла, знову спустився морок. Вітер іще не вгамувався й моторошно стогнав і свистів по темних кутках. Але я вже сказав, що не вірю у привидів. Сніг рипів під підошвами моїх чобіт, як зашкарублі корінці старих запилюжених книжок. Я тим часом розмірковував. Я зазвичай намагаюсь не займатись такими речами, бо не бачу перспективи поліпшення своїх можливостей у цій справі шляхом тренувань. А досвід навчив мене, що розумування зазвичай ні до чого хорошого не приводять. Але наразі я вдався до першої зі згадуваних вище калькуляцій. Щодо експедиції як такої, її виконання не мало становити труднощів. Чесно кажучи, ця робота мала бути простішою за всі попередні. І той факт, що жінка мала померти, нітрохи не бентежив мене: я вже сказав, що, на мою думку, всі ми — як чоловіки, так і жінки — маємо приймати наслідки скоєних нами помилок. Набагато більше мене турбувало те, що мало статися потім. Коли я стану тим експедитором, який відправив до праотців дружину Даніеля Гофмана. Чоловіком, який знає все і буде здатен визначити подальшу долю Даніеля Гофмана, щойно поліція почне розслідування вбивства. Тобто матиме владу над людиною, яка нездатна підпорядковуватись. Стане чоловіком, якому Гофман винен гонорар, у п’ять разів більший від звичайного. Чому він запропонував мені більше за роботу менш складну, ніж стандартна?

Я почувався так, наче сиджу при столі за покером з чотирма озброєними до зубів украй підозріливими гравцями-невдахами. А я щойно взяв з колоди чотирьох тузів. Іноді гарна новина є такою неймовірно гарною, що це робить її поганою.

Розумний картяр у подібній ситуації здихається небезпечних карт, проковтне програш і сподіватиметься на кращий — більш пересічний — успіх у наступній грі. Моя проблема полягала в тому, що вже запізно було скидати небезпечні карти. Я знав, що Гофман є замовником убивства своєї дружини, незалежно від того, виконаю це замовлення я чи хтось інший.

Нараз я зрозумів, куди мої ноги мене привели, і втупився в освітлений простір.

Вона стягнула волосся в клубок, точнісінько як моя мама робила. Вона кивала і посміхалася до покупців, коли ті щось до неї казали. Більшість з них, ймовірно, знали, що вона глухоніма. Бажали їй «щасливого Різдва», дякували. Типові ввічливі звороти, якими люди обмінюються одне з одним.

Уп’ятеро від звичайного гонорару. Нескінченні різдвяні канікули.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 44
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)