Трагедії (збірка) [Алкеста; Медея; Гіпполіт; Геракл; Троянки; Електра; Іфігенія в Авліді; Іфігенія в Тавріді; Вакханки]

СТАСИМ ДРУГИЙ

ХОР

Строфа І

Пелія дочко, прощай!

Хай з тобою йде радість у дім Аїда,

В ту оселю без сонця, що жде на тебе.

Хай Аїд чорногривий знає

450] І весляр - невблаганний старець,

Мертвих перевізник:

Він такої жони

У край підземний

Двовесловим човном не возив іще

Й не повезе ніколи. [37]

Антистрофа І

Ліра вшановує тебе

Семиструнна, дзвінка, з черепахи гірської,

Як і слово співуче, без ліри, в Спарті,

Коли з роком, що йде по колу,

460] Знов засяє карнейський місяць

На всю ніч у небі.

І в Афінах ясних,

Багатством славних,

Возвеличишся: в смерті твоїй співці

Знайдуть натхнення вічне.

Строфа II

О, якби змога в мене!

Якби - сил було досить! -

Із осель тебе б вивіз темних

Через води Кокіта,

470] Веслом б'ючи

Попідземну хвилю.

Ти ж одна з-між усіх, одна-єдина

Дала згоду спуститись

В Аїд, щоб тільки муж твій

Міг бачити сонце!.. Легкою тобі,

Жінко, хай буде земля! А надумає

З другою ложе ділити - ненависний

Навік мені й діткам цим,

Сиротам, він стане.

Антистрофа II

480] Таж ані мати рідна

Лягти в землю за сина

Не схотіла, ні батько-старець;

Не рішилися вмерти,

Щоб жити міг

Той, кого зродили,

Й сором їх не отямив, сивочолих!..

А ти - в розквіті віку! -

Померши замість мужа,

Із світу пішла... О, коли б то мені

490] Мила дружина, жона така трапилась -

Рідкісне щастя! - зо мною б жила вона

До схилу літ, до межі -

Та й журби не знала б! [38]