Стережися вовка (Вовчий легіон – 2)
- Автор: Пшехшта Адам
- Серия: Вовчий легіон #2
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Переводчик: ПоліГНОТ
- Жанр: Альтернативная история
Электронная книга - «Стережися вовка (Вовчий легіон – 2)». Краткое содержание книги:
1937 рік. В повітрі висить війна. Коли з'являється нова технологія, здатна повернути хід історії, починається битва розвідок.
З другої новели роману Вовчий легіон допитливий читач довідається про шефа царської охранки в Польському Королівстві, про долю нещасних закоханих, а також познайомиться з більшовицьким елітним агентом.
-- Що? – зацікавилася машиністка, зовсім не збентежена прокляттям.
-- Ви тільки погляньте, пані Геленко, це переходить всі межі! – він показав порожню пляшку.
-- Пляшка, як пляшка, -- відповіла машиністка непевно.
-- Порожня пляшка! – гаркнув офіцер. – А ще вчора була наполовину повна. Як нам боротися з більшовицькими шпигунами, якщо навіть тут нишпорять диверсанти? – запитав гірко.
Пані Геленка затулила скромно рот рукою, приховуючи позіхання або посмішку.
-- Гадаєте, це зробила совіцька агентура?
Капітан кинув на неї похмурий погляд і підійшов до етажерки, що стояла біля стіни, дістав теку з написом “Статистика венеричних хвороб на території DOK IX”. За мить в його руці з’явилася пляшка – цим разом повна.
-- Краплинку до кави? – запропонував значно спокійнішим тоном.
-- Що це? – жінка недовірливо відступила. – Минулого разу, коли майор Обара почастував мене абсентом, я ледь не…
-- Це тільки ром, -- перебив її капітан. – І ніколи не пийте з Обарою, -- порадив.
Долив трохи алкоголю до горнятка з кавою, значно більше до бляшаного кухля.
-- Це все одичні апарати, -- кинув іронічно. – Виконали його найпотаємніші мрії…
-- Правда? – В голосі машиністки не було особливого зацікавлення.
Вона сіла за стіл, закинула ногу на ногу, помахала черевичком, що підкреслював тонку щиколотку і струнку лінію гомілки. Скромний, проте елегантний одяг натякав, що вона хоче подобатися чоловікам на свій, спокійний лад. Жакет і спідниця походили від доброго кравця, тонкі риси обличчя підкреслював ледь помітний макіяж.
-- Кожен працівник “Двійки” повинен регулярно проводити сесії з такими апаратами, -- пояснив капітан, змірявши пані Геленку повним поваги поглядом. – На жаль, неможливо передбачити, яким буде ефект, ми досі орієнтуємося в цих питаннях тільки в доволі загальних рисах. Навіть сам винахідник, доктор Йодко-Наркєвмч, висловлюється досить неясно… Гра варта свічки, -- признав. – але часто довго не можна зрозуміти, що відбулося під час сесії.
-- Щось я не дуже розумію, -- заявила жінка.
-- Одичні апарати Наркєвича посилюють певні риси… здібності людини, яка перебувала під їхнім впливом. Інколи все просто: більша сила, кращий зір чи слух, після кожного сеансу проходиться серію тестів. Однак інколи все набагато складніше. У випадку Обари, підвищилася його толерантність до алкоголю. Я сам бачив, як він випив дві літри горілки й поводився немов це був лимонад.
-- Ви самі бачили?
-- Звичайно, що під час тестів, -- поспішно запевнив офіцер.
Йому відповів скептичний погляд пивних очей, проте їхня власниця вирішила не заглиблюватися в цю тему.
-- Повертаємося до роботи, -- зітхнув офіцер, впевнившись, що машиністка допила каву. – Цілком таємно! Особисто для шефа відділу. Рапорт розвідки в справі Мисливця.
Ритм стуку клавіш змінився, руки жінки затремтіли. Офіцер не звернув на це уваги, диктував далі:
-- Підозрюваний купив газету “Барикади”, в рубриці приватних оголошень прочитав об’яву, підписану Іоанном де Монте Реджіо. Не відомо, чи псевдонім, що базується на імені німецького астролога кінця середньовіччя, має якесь значення. Те, як він розправився з кіоскером, який продавав газети, вказує, що його ймовірно слід віднести до еліти совіцьких агентів, в класифікації російської розвідки – Істрєбітєлі (Винищувачі). Володіння САМ робить його особливо небезпечним і вимагає надзвичайної обережності при спробах спостереження чи затримання. Вчора підозрюваний ходив на православне кладовище, де його бачили в товаристві лівонського аристократа Густава Корнта, його небоги та інженера Єжи Пренглера.
Граф Густав Корнт – шістдесят три роки, не судимий, бере активну участь в діяльності кількох благодійних товариств, відомий підприємець в паперовій галузі. Дотримується правих поглядів, налаштований проти більшовиків. Під час війни росіяни вбили його брата, Францішка Корнта. В свій час інтенсивно придушував спроби комуністичної агітації на території свого маєтку.
Марія Корнт – дев’ятнадцять років, донька Цецилії з роду Вєлєцьких і Францішка Корнта, вбитого під час польсько-совіцької війни. Знаходиться під впливом комуністичної пропаганди. Досі не підтверджено участі в комуністичних акціях. Була присутня на кількох мітингах, в товаристві Альфреда Жарського.
Єжи Пренглер – двадцять сім років, інженер, архітектор, не судимий. Брав участь в польсько-більшовицькій війні, звільнився з війська в званні підпоручика. Політичні погляди – невідомі. Скидається, що з підозрюваним зіткнувся випадково. Рекомендовано подальше спостереження.