Війна Калібана
- Автор: Кори Джеймс С. А.
- Серия: Простір #2
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: пан сам склепАв
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Війна Калібана». Краткое содержание книги:
На Ганимеде, житнице внешних планет, марсианка-спецназовец становится свидетелем гибели своего взвода, истребленного чудовищным суперсолдатом. На Земле высокопоставленный политик изо всех сил пытается предотвратить межпланетную войну. А на Венере обосновалась чуждая протомолекула, производя таинственные трансформации и угрожая распространиться по Солнечной системе.
В бескрайнем космосе Джеймс Холден и экипаж «Росинанта» заняты поддержанием мира от имени Альянса Внешних Планет. Они соглашаются помочь в поисках пропавшего на Ганимеде ребенка и внезапно обнаруживают, что будущее человечества зависит от того, сможет ли один корабль предотвратить межпланетное вторжение, которое, возможно, уже началось…
«Война Калибана» — это твердая научная фантастика, полная головокружительных приключений. Один из лучших образцов жанра последнего времени наряду с «Пробуждением Левиафана».
- «Трохи часу» як раз і є проблемою, - так само тихцем відповів Голден, - але це точно план «б».
Худющий підліток знизав плечима і звільнив дорогу, жестом припрошуючи Пракса зайти. За ним пішов Джим. Механік прикривав тил.
- Тож, - почав хлопець, - показуй, сабе31?
Амос поставив на благенький стіл ящик і дістав одну бляшанку. Він тримав її так, аби парубок міг роздивитися товар.
- Соус? – запитав гакер.
- А як щодо ще однієї банки натомість? – відповів Голден, підійшовши до хлопця і посміхнувся, запрошуючи погодитись, - отже давай нам решту відео і ми тобі на мозок не капатимемо. Звучить цікаво?
Хлопць підняв підборіддя і відштовхнув капітана на витягнуту руку:
- Не тисни на мене, мачо.
- Пробачте, - вибачився Голден, не змінивши посмішки, - а тепер давай те відео, яке ти тут обіцяв моєму другові.
- А може й не дам, - почав опиратися хлопець, - адінерадо, сі но32. Кізас33, ти не тільки курятиною розрахуватись можеш. Можливо значно більше.
- Давай прояснимо ситуацію, - відповів Голден, - ти що, трусити нас почав? Бо це може бути…
М’ясиста рука лягла на його плече, обриваючи:
- Я це владнаю, кепе, - сказав Амос, стаючи між Голденом і хлопцем. Він грався бляшанкою, підкидаючи її у руці.
- У цього хлопця, - кремезний вказав на Пракса лівою рукою, продовжуючи правою бавитися банкою, - спиздили маленьку дівчинку. Він просто хоче дізнатися, де вона є. Він погодився заплатити вказану тобою ціну за цю інформацію.
Хлопака знизав плечима і почав було говорити, але Амос підніс до його вуст палець і шикнув.
- І тепер, коли ми готові заплатити ціну, - вів далі землянин легким, дружнім тоном, - ти захотів його потрусити, бо розумієш що він у відчаї. Він все що завгодно віддасть аби повернути дівчинку. А тут жирний шмат обломився, еге ж?
Хлопець знову знизав плечима: - ке но34…
Амос так швидко увірвав бляшанкою в обличчя юнака, що секунду Голден не розумів чому гакер раптово опинився на підлозі і чому з його носа юшила руда. Амос поставив йому на груди одне коліно, притиснувши вимагайла до підлоги. Бляшанка піднялася і ще раз врізалася в обличчя хлопця з гучним хрустом. Він почав квиліти, але Амос закрив лівою рукою його рота.
- Ти шматок лайна, - заволав здоровань. Вся люб’язність зникла з його голосу, лишивши тільки відкриту, звірячу лють, якої Голден ніколи від нього не чув, - ти хочеш тримати у заручних меленьку дівчинку за шмат йобаного м’яса?
Амос луснув бляшанкою гакера по вусі, яке миттєво налилося кров’ю. Він прибрав руку від рота побитого і той миттєво заволав про допомогу. Амос знову підняв бляшанку, але Голден ухопив його заруку і відтяг його від булькаючого підлітка.
- Годі, - сказав він, утримуючи Амоса, і сподіваючись що велетень не зацідить його банкою. Бертон завжди встрягав в барах у бійки, бо отримував від цього насолоду.
Але цього разу все було не так.
- Годі вже, - повторив капітан, і тримав руку аж поки Амос перестав опиратися, - він не зможе нам допомогти, якщо ти виб’єш йому мізки.
Парубок по підлозі поповз задки і підняв плечі під стіною. Поки Голден говорив, він дрібненько кивав головою і тримав роз’юшений ніс вказівним і великим пальцями.
- Це точно? – запитав здоровань, - ти допоможеш?
Той знову закивав, і підвівся на ноги, не відлипаючи від стіни.
- Я піду з ним, - сказав Джим, - поплескуючи Амоса по плечу, - чому б тобі не лишитись тут і не передихнути.
Перед тим як механік встиг відповісти, Голден вказав пальцем на зажаханого гакера:
- Краще починай працювати.
- Ось, - сказав Пракс, коли знову з’явилося відео викрадення Мей, - це Мей. Ций чоловік її лікар, доктор Стрікленд. Ця жінка… її я не знаю. Але вихователька Мей сказала, що в їх записах вона вказана як матір Мей. З картинкою і дозволом її забрати. Безпека в школі на високому рівні. Без цього дитину ніколи б не віддали.
- Знайди куди вони пішли, - звернувся Голден до гакера. Потім запитав у Пракса: - до чого тут її лікар?
- Мей…, - почав було Пракс, примовк і почав знову, - у Мей рідкісна генетична хвороба, яка без ліків вимикає її імунну систему. Доктор Стрікленд знав це. Шістнадцятеро дітей з такою ж хворобою теж зникли. Він може підтримувати їх… він може тримати Мей живою.
- Ти розібралася, Наомі?
- Ага. Я зрозуміла як пробратися через охоронні системи. Нам він більше не потрібен.
- Добре, бо я чомусь впевнений, що ций міст згорить, варт нам вийти через ці двері.
- В нас завжди є трохи курятини, - посміхнулась Наґата.
- Амос зробив так, що наступне, про що попросить хлопець буде пластична хірургія.