Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть

— Це щось новеньке, — прокоментувала Пайпер.

— Зовсім ні! — вигукнула Пейдж, широко розкривши очі. З-за стіни вискочив Бобо. Величезний, як і минулого разу, він погрозливо вимахував щупальцями. Фібі враз злетіла в повітря, одночасно захищаючи руками голову від можливих ударів, щоб хвицнути Бобо ногою.

— Пайпер, ти можеш його унерухомити? — вигукнула вона, хекаючи від натуги.

Пайпер випростувала руки в напрямку Бобо і стрельнула в нього енергетичним зарядом. Але той відскочив від страхіття, наче від броньованого, не заподіявши ніякої шкоди.

— Схоже, ні, — безпорадно відповіла Пайпер, випускаючи черги зарядів по Бобо, але результат (точніше, його відсутність) був незмінним. — Я в нього стріляю, а він і далі клацає своїми клешнями, наче нічого не було!

— А ще він клацає отим ідіотським заводним механізмом, що імітує стукіт серця! — вигукнула Пейдж.

— Це моя провина, вибач! — відказала Пайпер. — Під його клацання Ваят добре засинав.

— Ану зараз же припиніть! — прикрикнула Фібі на сестер. — Знайшли час з’ясовувати стосунки! — Вона вже приземлилася, важко дихаючи і витираючи з лоба крапельки поту. — Мабуть, слід застосувати зілля!

— Слушна пропозиція, — сказала Пайпер і піднесла свій флакон. Сестри зробили те саме.

І саме в цей момент Бобо заревів, закинувши голову, і кинувся вперед. Хльоснувши, як батогом, однією зі своїх лап, він вибив у дівчат флакони з рук, і ті полетіли на підлогу. Пролунав звук розбитого скла, полилося по долівці зілля, заклубочився дим, але він не заподіяв потворі ніякої шкоди.

— А я встала раненько, так старанно його готувала, — пригнічено мовила Пейдж.

Бобо тим часом тіснив дівчат, шалено обертаючи очима і клацаючи клешнею. Вони поволі відступали, аж поки не опинилися перед дверима до комірчини.

Пайпер знову відчайдушно змахнула руками і примудрилася таки відчикрижити у Бобо щупальця з гострими лезами на кінцях.

— Ура! — тріумфально вигукнула вона, зрадівши своєму несподіваному успіху. — Що, укоротили тобі рученята, га?

Та недовго тривав її тріумф. «Ампутовані» кінцівки з неймовірною швидкістю знову відростали і невдовзі перетворилися на щупальці зі смертоносними лезами, що тьмяно виблискували у напівтемряві підвалу.

— Невже він непереможний? — з відчаєм у голосі спитала Пайпер, важко дихаючи.

— Не знаю, можливо, — Пейдж скрушно похитала головою.

Наче відповідаючи на запитання, Бобо оголив ікла — гострі як бритва щербаті ікла, — і дівчата заверещали в унісон від страху.

— Що гірше — Бобо чи потвора з комірчини?

— Бобо, — блискавично відповіла Пайпер. — Ясна річ, що Бобо. — Просунувши тремтячу руку поза спиною сестри, вона відчинила двері до комірчини.

Сестри швиденько заскочили всередину і, затамувавши подих, стали чекати.