Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи.
(Доповнено статтею 419 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. № 1837-VІ)
1. Коментована стаття ЦПК визначає відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» компетентні органи держави Україна, які, окрім судів України, уповноважені на виконання судових доручень іноземних судів або компетентних органів іноземної держави. Такими органами згідно частини першої цієї статті визначаються дипломатичні представництва і консульські установи України у відповідній державі.
2. Частиною третьою коментованої статті встановлено, що під час виконання судового доручення дипломатичні представництва і консульські установи України у відповідній державі повинні керуватися правилами і вимогами щодо виконання судових доручень, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України. Це означає, що при виконанні судових доручень закордонні дипломатичні установи України дотримуються порядку, встановленого ЦПК України для виконання судових доручень судами України. При цьому їм забороняється для виконання судових доручень застосовувати будь-які заходи примусового характеру.
РОЗДІЛ XI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Кодекс набирає чинності 1 січня 2005 року, але не раніше набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України.
(пункт 1 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Кодексом адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-IV)
2. Частина друга статті 84 цього Кодексу набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частина друга статті 84 ЦПК України встановлює, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Однак ця норма набуде чинності тільки після прийняття відповідного закону Верховною Радою України. Наразі граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу визначається Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590.
Цією Постановою встановлено, що:
коли обидві сторони у цивільній справі звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією України в їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат, згідно з додатком до Постанови;
коли виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів у адміністративній справі здійснюється з ініціативи суду або у разі звільнення від сплати судових витрат чи зменшення їх розміру, такі витрати компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат, згідно з додатком до Постанови;
компенсація судових витрат особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах;
підставою для компенсації судових витрат є судове рішення.
Додаток до Постанови, згаданий вище, власне, і визначає граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом, зокрема, цивільних справ.
21. До 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання, у якому зазначаються:
1) рік, місяць, число і місце проведення судового засідання;
2) час початку судового засідання;
3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;
4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;