Флешка-2GB
- Автор: Издрык Юрий Романович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Грані-Т
- ISBN: 978-966-465-222-0
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Флешка-2GB». Краткое содержание книги:
* * *
[…] «Флешка» — найпрозоріша книжка найточнішого Іздрика. Вона є підбіркою «есеїв, шкіців та колажів Юрія Іздрика, вперше зібраних під однією обкладинкою» (сама обкладинка теж є бездоганним шкіцом і колажем того ж Іздрика).
Ця підбірка може сприйнятися як довгоочікувана сатисфакція всіма, кому Іздрик здається цікавим і симпатичним, а його проза надто складною. Всі ці тексти писані а замовлення різних видань, тому авторові йшлося передовсім про те, щоби його думки були зрозумілими.
Однак простота викладу ніяк не зашкодила тим якостям його прози, які роблять Іздрика великим письменником, — чутливій спостережливості, парадоксальному мисленню, баченню тенденцій ще у зародку, феноменальному мовотворенню. Реалізм Іздрикової літератури полягає у реалізмі мовних конструкцій. Він розуміє, що проза — це не те, про що говориться, а те, як про щось сказано. […]
Тарас Прохасько
Та не сама інформаційна ізольованість була найбільшим злом, а те, що ця ізольованість була неповною. Адже все, чому вдалося проникнути крізь нашу друшлякову залізну завісу, ми сприймали абсолютно некритично — як незаперечний факт світової культури, як щось таке, що вже не потребує ніякої оцінки й має бути негайно внесено до наших доморослих реєстрів. Зрештою, неперебірливість не лише етична, а й навіть естетична, виявилась інтуїтивно вловленим знаменням часу. Ми ще не знали, що культура тотальна і всеохопна, що вона, як вселенський монстр, пожерла все, що не залишилося ні клаптика несплюндрованої культурою екзистенції. Ми ще нічого не знали, ми тільки хотіли до тієї культури прилучитися.
А коли завіса щезла, засліплені блиском незліченних ідолів, які нараз нагло зматеріалізувалися, ми не відразу помітили, що світ виглядає зовсім не так, як ми собі його науявляли. Ані так, як, може, нам би того хотілося.
4. Станіслав (інтерлюдія)
Я з'явився сюди ненадовго, та про це стало відомо лише згодом. Був прекрасний час. Була весна, здається. Принаймні хочеться думати, що була і навіть буяла весна. Одна з веселих ненависних весен кінця тисячоліття.
Мені зустрічалися дивовижні люди…
(Коли я вживаю слово «ми», то, за давньою й задекларованою звичкою, завжди прошу розуміти під ним не коло і тим паче не кодло, і вже напевно
не генерацію не соціум не середовище не прошарок
не популяцію не консорціум не угруповання не структуру
не масу не секту не течію
не загал не ватагу не партію
не колектив не формацію не фракцію
не гурт не клуб не ложу не континґент
не зграю не орден касту чи збіговисько
не юрму не орду організацію фундацію
не систему не мешканців не спілку
не множину населення не об'єднання
не сукупність чи людність компанію
не тусовку не групу не симбіоз не альянс
не масовку не трупу не організм не мезальянс
не федерацію не клір не табір
не конфедерацію парафію не колонію
не унію отару чи табун не гетто
не штат не картель і не громаду не концесію
не синдикат не конгломерат не бригаду не конфесію
не еліту не штаб не комбінат
не конгрегацію не кооперацію не конкубінат
не плебс не трест не колегію
не асоціацію не вектор не царство не бестіарій
не консолідацію не сектор не господарство не колумбарій
не бомонд і не команду не жерців
не богем не загін не мерців
не установу не анклав не підпілля не опозицію
не інституцію не конклав не довкілля не опцію
не братство не конгрес не комітет
не співдружність не зборище не спецпідрозділ