Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб.
- Автор: Молдован Валериан Васильевич
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-370-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб.». Краткое содержание книги:
Для студентів юридичних вищих навчальних закладів освіти, практичних працівників і всіх тих, хто цікавиться даною тематикою.
У цей момент прокурор, піднявшись зі свого місця, кинув адвокату репліку: «А у вас є совість?»
Суд прийняв рішення занести репліку прокурора до протоколу судового засідання і довести до відома вищестоящого прокурора[111].
Основні правила, яких повинні дотримуватись під час судових дебатів учасники процесу, — ввічливість, коректність, культура. У першу чергу це стосується адвоката. Його висока культура, вишукана поведінка, особливо перед виходом суддів до нарадчої кімнати для винесення вироку у справі, принесе користь і йому, і його підзахисному.
5.9. Альтернатива в захисній промові
Чи допустима альтернатива в судовій промові? В обвинувальній промові прокурора — ні. В захисній промові вона теж не бажана, але допустима.
Із промови адвоката Миколи Холеви у справі Максименко:
«Говорити про винність чи невинність будь-кого в злочині можна тільки за умови, що подія цього злочину безсумнівна. Заперечувати звинувачення в отруєнні можна лише тоді, коли смерть уявної жертви від отрути є доказаною, Тому ви, панове присяжні засідателі, зрозумієте скрутність мого становища: мені доводиться заперечувати винність підсудної в злочині, який, на моє глибоке переконання, ніким і ніколи не був вчинений. Мені доводиться для цього здійснювати над собою деяке розумове насильство — допустити отруєння, яке мною заперечується — не як факт, а як логічну посилку, як необхідну умову для даного судового змагання.
Зробити таку тимчасову, умовну поступку обвинуваченню для захисту уявляється цілком безпечним. Звичайно, для захисту суттєво відхилити отруєння: досягнувши цього результату, він може вважати своє завдання виконаним. Немає смерті від отрути, немає злочину отруєння, не може бути і мови і про будь-чию винність...
Не відмовляючись від жодного слова, мною сказаного про причину смерті, переходжу до другого питання — про винність підсудної. Я повинен тимчасово допустити, що спірне отруєння доказане»[112].
Коли так трапиться, що виникнуть підстави і для виправдання, і для перекваліфікації дії підсудного, найкраще вибрати позицію, найсприятливішу для підзахисного, — просити виправдувальний вирок.
Але в захисній промові слід розібрати і докази, які підтверджують і можливість перекваліфікації. В даному випадку можна застосувати такий риторський прийом, як запитально-відповідальна форма.
Задається питання:
— А чи мав місце склад злочину, передбачений статтею... КК України, за якою підсудного віддано до суду?
У відповіді доказується, що даного складу злочину немає. Потім знову запитання:
— А, можливо, має місце інший склад злочину — такий-то? Доказується, що і цього складу злочину немає, після чого захисник переходить до викладу остаточної позиції про виправдання. Це так звана прихована альтернатива, і вона допустима в промові адвоката.
Запитання та завдання для самоконтролю
1. Що таке захисна промова?
2. Чим визначається зміст захисної промови?
3. Яким повинен бути захист підсудного?
4. Яка структура захисної промови?
5. Які способи і прийоми вступної частини захисної промови ви можете назвати?
6. Які фактичні обставини справи повинен висвітлювати адвокат, виступаючи із захисною промовою?
7. У яких випадках виклад фактичних обставин справи особливо доречний?
8. Чому аналіз і оцінка зібраних у справі доказів складає, як правило, основну частину захисної промови?
9. У якій послідовності рекомендується робити аналіз доказів?
10. Яка тема захисної промови частіше звучить у залі судового засідання?
11. Назвіть обставини, передбачені Кримінальним кодексом України, що пом’якшують відповідальність підсудного?
12. Які помилки найчастіше допускають молоді адвокати при аналізі доказів?
13. Що вимагається від судового ритора при обґрунтуванні кваліфікації злочину?
14. Які ситуації найбільш поширені в судовій практиці при обґрунтуванні кваліфікації злочину?
15. Як складаються картки судової практики і як вони допомагають у питаннях про кваліфікацію злочину?
16. Яке завдання повинен ставити перед собою захисник, даючи характеристику особи підсудного?
17. Про що може говорити захисник, який не заперечує кваліфікацію злочину, звертаючись до суду?
18. Які ви можете назвати пом’якшуючі відповідальність підсудного обставини?
111
Леоненко В. В. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства / В. В. Леоненко. — К., 1981. — С. 128.
112
Судебные речи известных русских юристов. — С. 839—840.