Ілон Маск [Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє]

Заснована у червні 2002 року, компанія Space Exploration Technologies побачила світло у скромних умовах. Маск придбав старий склад за адресою 1310 East Grand Avenue в Ель-Секундо, передмісті Лос-Анджелеса, яке гуло від виру діяльності аерокосмічної галузі. Попередній орендар цього приміщення на сім тисяч квадратних метрів займався транспортними перевезеннями і використовував південну частину будівлі як логістичний центр, облаштувавши там декілька доків для прийому вантажів. Це давало змогу Маскові заїжджати на своєму сріблястому McLaren-і просто всередину будівлі. Поза цим облаштування було непоказне: просто запилена підлога та дванадцятиметрова стеля з відкритими дерев'яними балками та електроізоляцією назовні. Дах зверху був закруглений, що надавало будівлі вигляду ангару. Північна частина будівлі була облаштована під офісний простір, з відгородженими комірками та кімнатою приблизно на п’ятдесят осіб. У перший тиждень роботи SpaceX прибули вантажівки, забиті ноутбуками, принтерами і розкладними столами, які мали слугувати як перші офісні столи. Маск підійшов до одного з вантажних доків, підняв ворота і почав сам розвантажувати обладнання.

Офіс SpaceX скоро набув характерного вигляду, який відповідає естетичним смакам Маска: глянцева епоксидна ґрунтовка по цементній підлозі і свіжий шар білої фарби на стінах. Біла кольорова гама мала на меті надавати заводу чистий вигляд і створювати бадьору атмосферу. Столи було хаотично розставлено по всьому заводу, щоб комп'ютерники та інженери, більшість з яких закінчила виші з Ліги плюща, проектуючи машини, могли сидіти разом зі зварювальниками та механіками, які власне будували ці машини. Такий підхід був першим прикладом різниці між SpaceX та традиційними аерокосмічними компаніями, які зазвичай відгороджують групи інженерів одну від одної та, як правило, розділяють інженерів та механіків тисячами кілометрів відстані, розміщуючи свої заводи там, де нерухомість та робоча сила дешевші.