Заповіти

Я опишу підготування до пропозиції шлюбу — уже завважила цікавість до того, як такі речі були влаштовані в Гілеаді. Через те, як повернулося моє життя, я мала змогу спостерігати за шлюбним процесом з обох боків: і як наречена, яку до нього готують, і як Тітка, відповідальна за цю підготовку.

Підготовка до мого власного весілля була стандартна. Темперамент залучених сторін та їхній статус у суспільстві Гілеаду обов’язково певним чином впливали на вибір наречених. Та мета в кожному випадку була одна: усі дівчата — і з добрих родин, і ті, кому менше пощастило, — мусили виходити заміж рано, поки не виникла ймовірність зустрічі з непідхожим чоловіком і не призвела до того, що раніше звалося закоханістю, або ж — іще гірше — до втрати незайманості. Цієї ганьби слід було уникати всіма можливими способами, бо наслідки могли бути суворі. Смерть від побиття камінням — не та доля, якої зичиш своїй дитині, та й пляма, яку це лишить на родині, може бути незмивною.

Якось увечері Пола покликала мене до вітальні (відправила Розу, щоб та «виколупала мене з мушлі» — так вона це назвала) і наказала стати перед нею. Я так і зробила, не маючи причин опиратися. У кімнаті був Командор Кайл, а ще Тітка Відала. З нею була ще одна Тітка, якої я доти не бачила і яка представилася Тіткою Габбаною. Я сказала, що мені приємно познайомитися, але голос мій, певно, прозвучав мов бурчання, бо Пола мовила:

— От бачите, про що я?

— Це все вік, — завважила Тітка Габбана. — Навіть слухняні й чемні дівчатка проходять цей етап.

— Вона, безперечно, вже достатньо доросла, — сказала Тітка Відала. — Ми навчили її всього, чого могли. Якщо вони надто довго затримуються в школі, то стають деструктивними.