Народні Думи
- Автор:
- Год: 1986
- Язык: украинский
- Жанр: История
Электронная книга - «Народні Думи». Краткое содержание книги:
Невільницький цикл дум нараховує близько двадцяти оригінальних варіантів.
ПЛАЧ НЕВОЛЬНИКА. Записав 1908 р. О. Сластіон від лірнйка І. Скубія у с. Лелюхівка на Полтавщині.
Подається за виданням: Кирдан Б. П., т. 104—105.
Пристань Козловська — пристань у м. Козлові (тепер — м. Євпаторія).
Земля агарська — можливо, йдеться про далекі арабські землі.
НЕВОЛЬНИКИ НА КАТОРЗІ. Записав 1908 р. на фонограф Ф. Колесса від О. Сластіона у м. Миргороді на Полтавщині. Надруковано в кн.: Матеріали до української етнології. Львів, 1913, т. 14, с. 41—50.
Подається за першодруком.
Низ — Подніпров’я нижче порогів.
ІВАН БОГУСЛАВЕЦЬ. Записано в 1805 р. від кобзаря Івана на Полтавщині. Вперше надруковано в кн.: Житецький П. Мысли о народных малорусских думах. К, 1893, с. 221—224.
Подається за першодруком.
МАРУСЯ БОГУСЛАВКА. Записано в першій половині 50-х років XIX ст. від кобзаря М. Ригоренка з с. Краснокутськ на Харківщині.
Вперше надруковано в зб.: Записки о Южной Руси, СПб, 1856, т. І, с. 210—214.
Подається за першодруком.
Сюжет думи та сам образ мужньої жінки-патріотки широко використаний в українській літературі та мистецтві. За своїм художнім рівнем дума є окрасою українського поетичного епосу.
СОКІЛ І СОКОЛЯ. Записано б 1873 р. від кобзаря О. Вересая з с. Калюжинці на Полтавщині.
Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 114—115.
Алегорична форма та зміст думи дають підстави вважати її однією з найдавніших зразків українського думового епосу, своєрідним доповненням до «невольницьких плачів» — передає вболівання рідних та близьких за долю невільників.
Стрільці-булахівці — очевидно, йдеться про болохівців, поселення яких відомі на Волині з XIV ст.
КОВАЛЕНКО. Записано 1912 р. в с. Синевідське Вижне на Львівщині. Надруковано в журн. «Народна творчість та етнографія», 1963, № 3, с. 103—104.
Дума відома в одному варіанті.
Подається за першодруком.
Коваленко — збірний образ козацького отамана.
Пас дорогий — подарунок султана підлеглому за особливі заслуги.
Кизикермень — турецька фортеця того часу.
САМІЙЛО КІШКА. Записано в 1832 р. від кобзаря І. Стрічки на Полтавщині.
Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 140—148.
Сюжет думи побудований на дійсних історичних фактах. Учасник морських походів запорозьких козаків проти Туреччини Самійло Кішка у 70-х роках XVI ст. потрапив у полон. На двадцять п’ятому році каторги, у 1599 р., він організував на галері повстання. Після перемоги разом з невільниками повернувся на Україну, де був обраний гетьманом.
Трапезонт — Трапезунт, Трапезун (тепер — Тробзон), місто і порт на чорноморському узбережжі Туреччини, один із колишніх невільничих ринків.
...Гар молами ориштована — гарматами обладнана, озброєна; від «риштувати» — обладнувати, озброювати.
Почвартаста — триста п’ятдесят.
Кефа-город — місто Кафа (тепер — Феодосія), в XV—XVI ст.— великий невільничий ринок.
Листи визволенії — писемні свідчення про звільнення з неволі. Видавалися за значний викуп.
Червона таволга — вид червоної лози, з якої в давнину робили каучуки і шомполи для рушниць.
Дівка Санджаківна— дочка санджака — військового урядовця султанської Туреччини.
Тендров-острів — острів Тендра, так звана Тендровська коса, у північній частині Чорного моря.
Скалозуб Семен — дослідники історії України XV—XVII ст. називають кількох Скалозубів — козацьких отаманів, однак не встановлено, котрий із них згадується в думі.
...гармати набирайте — в деяких варіантах — «гармати набивайте».
Межигорський спас — Межигірський Спасо-Преображенський монастир, заснований 988 р. поблизу м. Києва вище Вишгорода. Після того, як польсько-шляхетське військо зруйнувало Трахтемирівський монастир 1660 р., при Межигірському монастирі коштом Запорозької Січі був створений шпиталь і притулок для старих і покалічених козаків. 1786 р. монастир було закрито.
Трахтемирівський монастир — заснований запорозькими козаками біля м. Трахтемирова (тепер — Переяслав-Хмельницького району на Київщині). Тривалий час був шпиталем і притулком для поранених і старих одиноких козаків. Зруйнований польсько-шляхетськими загарбниками в 1664—1665 рр. .
Січова покров — козацька церква в Запорозькій Січі.