Міфи України
- Автор:
- Год: 2003
- Язык: украинский
- Год: Довіра
- ISBN: 966-507-147-5
- Переводчик: Юрiй Г. Буряк
- Жанр: Мифы. Легенды. Эпос
Электронная книга - «Міфи України». Краткое содержание книги:
«Міфи України» — це блискучий, неперевершений посібник з народознавства.
В цій книжці зібрані міфи України. А точніше це посібник з народознавства. Містить багато термінології. Цікавий погляд народу на буденні речі.
Підпорядковане й цілковито безправне становище жінки в сім’ї і в суспільстві українці вважають усталеним, згори даним порядком, порушення якого тягне за собою неминучу кару для порушника, хоча б той керувався якнай-добрішими помислами. Наочним доказом того є загально-поширена в Україні легенда, записана в кількох варіантах (у повітах Куп’янському, Старобільському, Ніжинському, Переяславському і в м: Києві) із серії легенд, відомих у літературі під назвою «Обходи апостольські». При перекладі її ми зробимо зведення найхарактерніших місць з різних варіантів.
Коли ходив ще землею Господь зі святим Петром, Петро побачив якось «поганого» собаку й каже:
— Господи! Це — скажений собака!
— Нічого, святий Петре, — відповів на те Господь. — Сотвори воскресну молитву («Хай воскресне Бог») — і собака нас не займе.
Йдуть вони далі. Побачив тоді Петро п’яного чоловіка й каже: «Господи! П’яний чоловік іде!»
— Еге, святий Петре, — каже Господь. — Давай обминемо його, бо п’яний чоловік гірший за скаженого собаку.
Петро подивувався цим словам Господа. Попросились вони ночувати в одну хату. Господар був п’яний і став ні за що ні про що бити свою жінку. Святий Петро й каже:
— Господи! Який же дурний п’яний чоловік, що дозволяє собі так жорстоко поводитися!.. І чому це так на світі встановлено, що чоловік безкарно знущається над своєю жінкою?
— Чоловік старший за жінку, — відповідав Господь, — а тому й дозволяє собі робити з нею все, що хоче.
— Господи! — став просити тоді Петро. — А чи не можна зробити так, щоб жінка стала старшою за чоловіка?.. Вона б так не билася.
— Воно б то й можна, — відказав Господь, — та тільки це на гірше. Жінка буде ще лихішою за цього чоловіка: коли вона стане старшою, вона й тебе поб’є.
— Ні, не буде гірше, — наполягав Петро.
— Ну, то нехай вже на якийсь час жінка буде старшою, — дав згоду Господь.
Оце через тиждень там, чи що, після того як жінки стали старшими за чоловіків, зайшов Господь зі святим Петром в село в хату до одного селянина, і просяться вони переночувати. Селянин і каже їм:
— Та чи знаєте, люди добрі: я б і радий був пустити вас переночувати, та, чи бачите, нині Бог так дав, що жінка вже стала старшою за чоловіка. Так от моя жінка зараз у корчмі, а тільки-но повернеться додому, одразу стане мене мотлошити — не минути тоді й вам лиха.
Господь рече на те:
— Та вже що буде, те буде! Може, вона й не битиме нас: ми ж бо люди сторонні.
От лишилися вони ночувати; повечеряли й лягли спати. Приходить п’яна господиня й ну щосили грюкати в двері. Хазяїн миттю підвівся й пішов одчиняти, а Господу й святому Петру велів сховатися під піл. Ввійшла п’яна господиня й почала гамселити чоловіка за те, що довго не відчиняв дверей. Молотила його, молотила, поки, нарешті, втомилася й сіла на лавці спочити. В цей час під полом щось загримкотіло. Почувши грюкіт, п’яна жінка заповзялася до чоловіка:
— А хто це в тебе під полом?
— Подорожні зайшли переночувати, — відповів чоловік.
— А, так ти посмів порядкувати без мене! Ну стривай, я всиплю перцю твоїм постояльцям!
З цими словами присікалась вона до святого Петра і давай мотлошити його щосили. Після того Петро каже Господу:
— Лягай тепер ти, Господи, скраю, а то я боюсь, щоб вона не побила мене ще раз.
Господь ліг скраю, а Петро під стіною. Між тим, господиня відпочила й каже: