Гаррі Поттер і Смертельні реліквії (з ілюстраціями)

- Бо, - пояснив Крум, - якби він не бути гостем Флер, я б його викликати на дуель, негайно, тут і тепер, за те, што он носити той мерзенний знак на грудях.

- Знак? - перепитав Гаррі, теж приглядаючись до Ксенофілія. На грудях у того виблискувало дивне трикутне око. - А що? Що в ньому поганого?

- Ґріндельвальд. То знак Ґріндельвальда.

- Ґріндельвальда... темного чаклуна, що його переміг Дамблдор?

- Саме так.

М’язи на щелепах у Крума зарухались, наче він щось жував. Потім він сказав:

- Ґріндельвальд убити богато люди, наприклад, мого діда.

Звичайно, він не був могутній у ця країна, бо казати, що він боятися Дамблдора... і недаремно, якщо згадати його кінець. Але це... - він показав пальцем на Ксенофілія. - Це його символ, я його відразу впізнати. Ґріндельвальд його викарбувати на стіна в Дурмстренґ, коли він бути там учень. Деякі ідіоти робити копія у свої книжки й на одяг, шоб шокувати інших, справляти на вони враження... аж поки ми, ті, що втратили через Ґріндельвальда рідних, показати їм, де раки зимувати.

Крум погрозливо хруснув пальцями й люто зиркнув на Ксенофілія. Гаррі розгубився. Неправдоподібно було, щоб Лунин батько виявився прихильником темних мистецтв, до того ж ніхто в шатрі ніби й не здивувався цьому трикутному, схожому на руну, знакові.

- А ти... е-е... впевнений, що це Ґріндельвальдів?..

- Я не помилятися, - холодно процідив Крум. - Я богато років ходити повз той знак і добро його знати.

- Може бути й таке, - припустив Гаррі, - що Ксенофілій просто не розуміє значення цього символу. Лавґуди доволі... дивні люди. Він міг його десь підібрати й подумати, що це профіль якого-небудь зім’яторогого хропача чи ще когось.

- Профіль чого?

- Ну, я сам не знаю, що то, але вони з дочкою на канікулах вирушали в експедицію на пошуки хропачів...

Гаррі відчував, що йому важко пояснити звичаї Луни та її батька.

- Це вона, - вказав на Луну, що й далі танцювала сама, розмахуючи руками над головою, наче відганяла комарів.

- Чому вона це робити? - здивувався Крум.

- Мабуть, хоче позбутися руйносмика, - упізнав знайомі симптоми Гаррі.

Крум, видно, не розумів, знущається з нього Гаррі чи ні. Він вийняв з-під мантії чарівну паличку й погрозливо постукав себе по стегну. З кінчика палички вилетіли іскри.

- Ґреґорович! - вигукнув Гаррі голосно і Крум здригнувся, проте Гаррі був такий схвильований, що й не помітив. Побачивши Крумову чарівну паличку, він усе пригадав: її брав і пильно оглядав перед Тричаклунським турніром Олівандер.

- А що з ним? - підозріло перепитав Крум.

- Він майстер чарівних паличок!

- Я знати це, - кивнув Крум.

- Він зробив твою паличку! Ось чому я й подумав... квідич...

Крум дивився на нього з дедалі більшою підозрою.

- Як ти знати, шо мою паличку зробити Ґреґорович?

- Я... я десь це читав, здається, - пробурмотів Гаррі. - У... фанатському журналі, - вигадував він на ходу, і Крума це трохи заспокоїло.

- Я й не пам’ятати, шо розмовляти з фанатами про своя чарівна паличка, - знизав він плечима.