Фаренго. Ч. 2. Гніздо

Камера «павука» вихопила із підземного мороку високу ребрату колону. З неї, немов лопаті вентилятора або турбіни, вусібіч стирчали багатокутні пластини. Під шаром пилу на їхній поверхні вгадувалась структура з наскрізними отворами, шерехатими смугами та призматичними потовщеннями.

— Це воно! — Вольск переможно хлопнув долонею по колінному суглобу свого екзоскелета. — Це із цими грьобаними флешками я процукався півроку.

— Блоки пам’яті?

— Думаю, що так.

— Спробуємо витягти кілька пластин із колони, — вирішила баронеса і віддала наказ «павукові».

Дослідники побачили, як гнучкий маніпулятор затиснув одну із пластин своїм хапальним пристроєм і силкувався витягнути її з гнізда. Ці спроби спричинились до цілої хмари куряви, але субтильна на вигляд конструкція не зрушилась ані на міліметр. Це дивувало, враховуючи силові спроможності «павука».

Кіборг уже сильніше смикнув пластину, але добився лише того, що відірвав від неї шматок. Дослідники почули різкий, наче постріл із вогнепальної зброї, хрускіт кераміки.

— У нас, колего, істинно варварський підхід до справи, — прокоментував дії «павука» Вольск.

— Спочатку нехай натисне, ніби вставляє, а потім уже виймає, — почувся голос Мулан. Виявилось, що Знаюча спостерігає за марними силкуваннями кіборга, стоячи за плечем техноархеолога.

Ґвен Вей негайно скористалась порадою піфійки. Пластина легко відокремилась від колони. Під прожектором «павука» дзеркально блиснуло щось подібне на з’єднувальні контакти.