В.І.Н. (Вибору іншого немає)
- Автор: Терлецький Валентин
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 978-966-663-371-5
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «В.І.Н. (Вибору іншого немає)». Краткое содержание книги:
На вас чекає незвичайна історія, яку самі її герої називають «грою у самого себе».
«Хто ви такий?», — вперше за весь час перебування у палаті дядька вичавив з себе Шульц.
«Наразі це не важливо. Важливо інше — хто ВИ такий! Я це знаю, але і вони дуже скоро дізнаються правду, і тоді почнуть вас розшукувати. І якщо ви не втечете ще далі, вони неодмінно вас дістануть!»
«Хто це — вони?»
«Вони! Ви прекрасно знаєте, кого я маю на увазі, але я все розумію — насамперед конспірація. Ваша правда — навіть мені за таких умов не можна довіряти. Та й узагалі — нікому не можна довіряти, навіть самому собі!»
«Хто ви такий, я ще раз питаю?», — Шульц, пересилюючи слабкість, піднявся на ліжку.
«Тихіше, нас можуть почути, і тоді все буде зіпсовано!», — чоловічок боязливо озирнувся на двері і стишив голос, — «Як довго ви думаєте приховувати правду? Коли ви збираєтеся відкритися?»
«Що?! Я вас не розумію».
«Гаразд. Це ваше право. Я розумію — у вас є план! І це добре. Без плану не можна. Будь-яку справу, навіть незначну, треба спочатку спланувати, а тим паче — таку! Ви можете цілком на мене розраховувати — більш вірного прихильника ви зараз не знайдете! Моя допомога обов’язково вам знадобиться. Бо я все знаю — і про вас, і про них. Це не шантаж, ні в якому разі! Я просто пропоную вам свої послуги, як помічника. Хіба що в разі успіху ви згадаєте мене незлим словом, та й по всьому!»
«Якого успіху? Що ви тут мелете? Я вас не розумію. Можливо, ви мене з кимось сплутали?»
«Це інші вас поки що плутають», — чоловічок лагідно, із розумінням посміхнувся, — «Але до пори, до часу! У вас напевно є план! Прошу, відкрийтеся мені, і ви не пошкодуєте. Більш відданого помічника і прихильника вам не знайти!»
«Але в чому я маю вам відкритися? Що ви хочете від мене?»
«Скажіть мені — коли ви відкриєте світу, хто ви є насправді?»
«А хто я насправді?», — про всяк випадок Шульц вивільнив руки і ноги з-під ковдри, аби мати змогу в разі потреби дати цьому дивакові гідну відсіч.
«Ви — це Він! Я одразу зрозумів це, як тільки прочитав вашу першу статтю. Для мене одразу все стало на свої місця, прояснішало. І я все зрозумів — Його насправді й не було ніколи. Це вдала вигадка, геніальний міф! Сховавшись тимчасово за вигаданим Ним, ви тихцем робили свою справу, очікуючи слушної нагоди, аби проявитися. І ось воно — Він нібито щезнув, пропав, розчинився, і натомість лишилися ви, аби нарешті втілити задумане! Це найгеніальніша містифікація, яку я коли-небудь бачив! Фантастично! Я схиляю перед вами голову!»
Шульц нарешті почав здогадуватися, що перед ним — не зовсім здорова людина, яка говорить суцільні нісенітниці, і, найстрашніше, сама у них щиро вірить. Він знав, як треба поводитися з такими людьми, аби вони швидше висловили всі свої божевільні ідеї і дали спокій — таку особу спочатку треба уважно вислухати, не перебиваючи і в усьому погоджуючись, а потім з серйозним виглядом пообіцяти розібратися із озвученою проблемою вже найближчим часом, і послатися на невідкладні справи, які потребують вашої негайної участі. Така тактика діє бездоганно. Тому із цим нахабним прибульцем Шульц вирішив поводитися саме так.
«І що ви плануєте робити далі?», — серйозно спитав Шульц, ніби змирившись з тією думкою, що цей чоловічок розкусив всі його плани.
«Мені цікаво послухати, що саме ВИ плануєте робити далі! Моя скромна персона наразі не має абсолютно ніякого значення. Єдине, чим я можу бути корисним — це моє повне і віддане служіння вам і вашим ідеям».
«А ви... знайомі з моїми ідеями?», — обережно спитав Шульц, вже відчуваючи певне зацікавлення цією несподіваною розмовою.
«Аякже! Я прослухав всі ваші пісні, прочитав всі ваші книги, вивчив напам’ять всі ваші вірші! Напевно, ви хочете перевірити, чи правильно я зрозумів вашу головну мету? Я згоден — ви маєте на це право», — чоловічок підвівся зі стільця і нервово заходив кімнатою, вже геть не зважаючи на те, що їх може почути хтось сторонній. — «Отже, я зрозумів практично все — аби не привертати їхньої зайвої уваги, і, до пори, до часу залишатися в тіні, ви вигадали Його. Ви спокійно розробляли свої ідеї під цим вдалим прикриттям. А потім — бац! Він нібито щезає. Тепер ви можете спокійно списати на Нього все, чим уже інфіковано цілий світ! Це ж нібито Його ідеї, а не ваші. А ви тим часом пожинаєте плоди!»