Перламутрове порно
- Автор: Карпа Ирена Игоревна
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: відавництво ДУЛІБИ
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Перламутрове порно». Краткое содержание книги:
…Иногда случаи зксгибиционизма наблюдаются в общественном транспорте в позднее время. нередко обнажение совершается перед детьми.
Фу!! Згадала. Була ще одна ТЬОТЬКА, що мастурбувала перед мале-е-еньким таким хлопчиком. Подейкували, що під час оргазму тьотюля сідає малому на лице. І що його при цьому ледь не знуджує Думаю, чьос. Бо виникає питання: якого біса хлопчик знову і знову піддавався цим наглим знущанням? Видать, подобалось йому це діло. Виріс, думаю, він вправним вуайєристом. [93]
А ще ексігібіціоністи дуже швидко бігають. Професія примушує. От той, що любив фортепіанну музику, скажімо, спринтером був не найкращим. Тож його зловили і побили. Ні па-вєз-лоооо…
Лиц, у которых зксгибиционизм сочетается с элементами садизма. более всего привлекает реакция страха и стыда у женщин. а при наличии мазохистских тенденций возбуждающими оказываются собственные ощущения унижения, стыда или страха перед наказанием (к таким разновидностям относят нандаулезизм, эротографоманию).
Ну, знаєте… Ой, кажись, я, як то часто роблять студенти-медики, гортаючи словники хвороб, і в себе знайшла таку штукень. Дивіться:
Еротоґрафоманія — (греч. еrоs, еrоіоs—любовь, желание, страсть + grаphо — пишу, изображаю + мания), непрерьівное составление психически больньїм чело-веком любовньїх писем.
А я люблю «любовні пісьма». Ба навіть гірше — я перманентне люблю строчити еротичні СМСки і всілякі там описи шалених секс-контактів в ІСQ. Мучачіку, навіть якщо він і не мій коханець (бо писати-базікати-уявляти і РОБИТИ — зовсім різні речі, часто дужжжже добре, якщо до реалу не доходить — все залишається таким загадковим і офігенно-збуджуючим… м-да, кажись, зараз у мене ще парочка хвороб психічних намалюється) ПОДОБАЄТЬСЯ. Подобається мучачіку. Дуже така мила розвага. А що? І графоманською її не назвеш — я завжди намагаюся бути оригінальною. Кожен випадок — індивідуальний. Пам'ятайте дєвочки про це, коли грузите мучачіків. Пам'ятайте, мучачіки, про це, коли грузите дєвочок. Навіть якщо це далеко не так -брешіть, аж гай хай шумить. Вухам завжди приємно. Іншим статевим органам також.
Але повернемося до ексгібіцоністів. Ще одна весела звичка -
Кандаулезізм (от имени лидийского царя Кандаулеса, показывавшего близкому другу спящую обнаженную жену), сочетание эксгибиционизма и мазохизма, при котором мужчина испытывает половое наслаждение от демонстрации обнаженной жены либо сексуальной партнерши или даже их фотографий в обнаженном виде (часто без их ведома или с их вынужденного согласия) своим близким друзьям и знакомым. Польский сексолог К. Имелинский пишет, что «определенную роль при этом играет также мазохистский компонент самоистязания». Он же указывает на черты кандаулезизма в творчестве фламандского живописца Рубенса (1577-1640) выставлявшего напоказ написанные им картины с изображением обнаженной жены.
Ого. Пам'ятаєте, які тьотьки в Рубенса?? На дієті не сиділи. Думаю, він просто хтів похвалитися друзям, що добре годує кохану дружину.
Але направду, кандаулезізм (чи його прояви) — штука доволі поширена. Можливо, не так в реалі, як у сексуальних фантазіях. А вони, як відомо, штука бєзобідная.
Чоловік моєї подружки зізнався їй, що під час оргазму взагалі уявляє, як її трахають ще парочка мучачіків. Вона не образилася, бо, кажись, уявляє десь те ж саме. І ще так, щоби на них всі дивилися. От він — істинний ексгібіціонізм жіночий. Публічне зґвалтування, десь там на площі тощо тощо — всі ці штуки можна знайти у веселого українського письменника Вовки Єшкілєва. Ех, які ж там картинки! Образи, і теап. Ілюстрацій Єшкіль не малює. ВСЬО, брати і сестри, я вже аж задофіга тут накатала. Займайтеся сексом і художньою творчістю. LOVE, SЕХ, DRІVЕ. Фор евер ваша Сочевиця.
Сочевиця — то таке моє журнальне псевдо. Смачно і здорово, направду.
Коли нічого путнього в голову не лізе, треба красти порші в сусідів-депутатів. Однаково тобі вони личитимуть більше, ніж його зацофаній дружині. Гм…
Катакана Клей міркувала, що би то собі вибрати: червоний порш чи синій ягуар.
— А що би то собі вибрати, — питала вона в Аскольда, — червоний РОRSCНЕ чи синій JАGUАR?
— Одна фара порша коштує чотири тисячі євро… — попорпавшись в Інтернеті, виніс вирок Аскольд.
— Та-а… — Катакані стало скучно. — Я ж не про купівлю.
— А про що?
— А як?
— Ну, знаєш, панки на поршах не їздять…
— А на ягуарах?
— І на ягуарах.
— Гм. Погано.
— Це, Като, знак статусу.
— До сраки статус, нє?
— Ну, до сраки, ОК, але ти повинна заробляти, щоби…
— Нічого я не повинна. Можна купити стару розбехану машину 66 року випуску.
— І доїхати до неї від звалки до під'їзду, а потім молотком відбивати від льоду, щоби рущити хоч кудись ізранку.
— Катакані практичні питання були невідомі. А все, що невідоме, або дуже сильно її займало, або не цікавило анітрішечки. Тут був другий випадок.
— Ненавиджу тупі бюргерські машини середнього класу. Тойоти, фольксвагени, хонди, школи… бє. А один мій знайомий, що вчиться в нас в ін-язі в аспірантурі дуже довго відкладав, жлобив, кожну копієчку сейвив, а потім… КУПИВ СОБІ ТАВРІЮ!!! Нє, їй-бо, я би на ровері ліпше їздила.
[93]
Підглядальник, якщо раптом хтось забув.