Ім'я рози
- Автор: Эко Умберто
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- Переводчик: Мар'яна Прокопович
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Ім'я рози». Краткое содержание книги:
Так ми познайомилися з Николою з Морімондо, монастирським майстром-склярем. Він пояснив нам, що скло видувають у задній частині майстерні, а в передній, де працюють ковалі, скляні плити вставляють у свинцеві кріплення і виготовляють вітражі. Але, додав він, усі ті чудові вітражі, що прикрашають церкву й Вежу, виготовлені ще століття зо два тому. А тепер вони лиш виконують всілякі дрібні роботи і виправляють шкоду, завдану часом.
«І це дуже важко, — додав він, — нелегко тепер знайти такі барвники, як колись, зокрема той синій колір, який можна ще подивляти на хорах, — він такий прозорий, що, коли сонце стоїть високо, наву затоплює райське світло. Шибки західної частини нави, перероблені не так давно, вже не такі, і це добре видно у літні дні. Марна справа — додав він, — де й поділась мудрість древніх, доба гігантів скінчилася!»
«Так, ми карлики, — визнав Вільям, — але карлики, які стоять на плечах у тих гігантів[78], і при всій нашій малості ми іноді спроможні зазирнути далі за виднокіл, ніж вони».
«Хіба ми спроможні зробити щось краще, ніж робили вони? — вигукнув Никола. — Коли будеш у крипті церкви, де зберігається скарбниця обителі, побачиш релікварії такої вишуканої роботи, що оце страховиддя, яке я в убогості своїй тут ліплю, — і вказав на свою роботу на столі, - здасться тобі всього лиш сміховинною імітацією!»
«Звісно, давні умільці тямили зладити подиву гідні й віковічно тривкі речі, та ніде не написано, що майстри-склярі повинні вічно виготовляти вітражі, а сріблярі — релікварії. Інакше земля по вінця наповниться релікваріями, тим паче, що святих, мощі яких можна було б туди помістити, тепер обмаль, — пожартував Вільям. — Та й скільки тих вітражів можна зробити? А в різних країнах я бачив нові вироби зі скла, які свідчать про те, що в майбутньому скло не лише слугуватиме для прикраси божественних обрядів, але й допомагатиме подолати людську неміч. Хочу показати тобі творіння наших днів, найостаннішим взірцем якого я маю щастя володіти». Застромивши руку в рясу, він витяг звідти свої лінзи, які справили на нашого співрозмовника велике враження.
З великою цікавістю Никола взяв до рук хомутець, який простягнув йому Вільям: «Oculi de vitro cum capsula![79] — вигукнув він. — Я чув про них від фра Джордана, з яким познайомився був у Пізі! Він казав, що від часу їх винайдення не минуло й двадцяти років. А відколи я говорив з ним, минуло ще двадцять років».
«Гадаю, їх винайшли значно раніше, — сказав Вільям, — але їх важко виробляти, тут потрібні дуже досвідчені майстри-склярі. Вони коштують часу і праці. Десять років тому пару оцих скелець ab oculis ad legendum[80] в Болоньї продавали за шість сольдів. Понад десять років тому я одержав одну пару в дар від великого майстра Сальвініо дельї Арматі, і весь час ревно бережу їх, немов вони — як воно тепер і є — частина мого власного тіла».
«Сподіваюсь, ти дозволиш мені добре розглянути їх колись на днях, мені кортить виготовити щось подібне», — схвильовано мовив Никола.
«Звичайно, — погодився Вільям, — але май на увазі — товщина скла залежить від ока, для якого воно призначене, і поки знайдеш відповідну товщину, мусиш випробувати на пацієнті чимало таких лінз».
«Чудо із чудес! — вів далі Никола. — Хтозна, чи не говоритимуть про відьомство або каверзи диявола…»
«Звісно, тут можна говорити й про магію, — погодився Вільям. — Але бувають два різновиди магії. Іноді магія є ділом диявола, який прагне занапастити людину способами, про які не вільно навіть згадувати. Але буває й магія, яка є ділом Божим, бо показує Божу мудрість через мудрість людську і слугує для того, щоб змінювати природу, а однією з цілей її є продовжити життя людини. Це свята магія, і вчені мужі повинні віддаватися їй дедалі більше, не лише відкриваючи нове, але й віднаходячи численні таємниці природи, які Божа премудрість ще раніше відкрила гебреям, грекам та іншим давнім народам, а нині навіть невірним (нема слів, які дивовижі можна знайти у книгах невірних про оптику і закони бачення!). Християнська наука повинна знов оволодіти всіма цими знаннями і перейняти їх від поган та невірних tamquam ab iniustis possessoribus[81]».
78
Цей вислів приписують Бернардові Шартрському (XII ст.)
79
Скла для очей в оправі (лат.).
80
На очі для читання (лат.).
81
Як від неправедних володарів (лат.).