Оповіді визволителя

1

— Блюй! Я наказую!

Молодий стрижений солдатик зацьковано озирається в пошуках підтримки. Взвод таких самих, як і він, молодих і стрижених солдатів, перед строєм яких він стоїть, явно йому не співчуває. За перший тиждень своєї служби майбутні сержанти засвоїли перше залізне правило навчальної дивізії: коли один не виконує наказ — постраждає відділення, коли відділення не виконає наказ — постраждає взвод. А коли взвод не виконає наказ, то сержанти оберуть з взводу будь-якого солдата, і він буде страждати за взвод. Його будуть тренувати, «поки дим з вух не піде», «поки не ляже». І коли в якийсь момент до завершення «тренування» він втратить сили і не зможе виконувати накази, постраждає його відділення, і весь цикл знову повториться з самого початку. Способів тренування багато: можна змусити рити окопи на старих залізобетонних плитах. Норма — окоп повного профілю за 30 хвилин. А коли солдати не вкладаються в норматив, їх слід карати і тренувати ще.

Стрижений солдатик стояв перед строєм, а стрій починав лютувати, бо знав, чим йому загрожує невиконання наказу.

Я стояв віддалік, спостерігаючи за діями свого заступника. На третій день моєї служби на посаді командира навчального взводу я повністю осягнув ще один закон навчальної дивізії: не заважай сержанту працювати, інакше доведеться працювати самому.

А старший сержант, почекавши десять секунд для солідності, чітко скомандував:

— Взвод, слухай наказ! Рядовий Равдулін запізнився на шикування на 13 секунд, бо перебував у буфеті!

Кожен солдат навчальної дивізії щодня має 20 хвилин вільного часу після обіду і 10 хвилин увечері. Вирвавшись з обіду, голодний солдат біжить до буфету, де працює одна неповоротка продавщиця. У полку півтори тисячі солдатів, і добра їхня половина, найголодніші, намагається прорватися до прилавка. Більшість з них, протиснувшись до буфету, не мають можливості ні пробитися до прилавка, ні вирватися назад. За запізнення в стрій їх жорстоко карають, однак кількість бажаючих прорватися не зменшується. Питається, звідки ж солдат бере гроші, коли в місяць йому платять 3 (три!) рублі 80 копійок? А ось звідти й гроші, що він два-три місяці намагається до прилавка прорватися, та не виходить. Ось і виходить економія.

Зараз всі 40 навчальних взводів полку вишикувані на далекому дворі військового містечка, готові приступити до чищення зброї. Офіцерів не видно, і сержанти, всякий на свій лад, наставляють порушників. Хто «вставай-лягай», хто ще як. У декого і більш вигадливі види припинення порушень придумані. Один взвод, приміром, тренується повзати по-пластунськи через мінне поле. Роль мінного поля виконує густо запаскуджений свинячим лайном господарський двір полку.

Мій заступник, з широкими личками старшого сержанта на погонах, вирішив сьогодні обмежитися лише тим, що буфетний порушник повинен публічно вивергнути з себе те, що він з’їв у буфеті. Виригання з’їденого в навчальних дивізіях часто іменується науковим терміном «екстракція», за аналогією зі стрімким нестримним викидом гільзи з казенника танкової гармати. Термін цей сержанти застосовують і до себе — наприклад, після грандіозної пиятики: «Всю ніч мене мучили жахливі екстракції...»

На відміну від мимовільних сержантських екстракцій, стрижений солдатик мусить виконувати їх по команді, однак він не виконав наказ, і тому надходить команда: