Хижа
- Автор: Янг Уильям Пол
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Книгоноша
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Хижа». Краткое содержание книги:
— Ні, я намагалася зрозуміти, що тут до чого, проте остаточно заплуталася.
— Ви чудово знаєте, про що я, — розчаровано мовив Мак. – Я запитую, хто з вас головний. Невже ніхто з вас не керує?
— Керує?! Це звучить жахливо, — вигукнув Ісус.
— Як мінімум до чогось зобов’язує, — додала Тато, і вони засміялися. Тоді Тато повернулася та проспівала: — «Хай ланцюги будуть золоті, вони все одно залишаться ланцюгами».
— Не звертай на них уваги, — втрутилася Сарайю, простягнувши Маку руку допомоги, щоб його заспокоїти. — Вони тебе просто розігрують. Насправді це питання нас теж дуже цікавить.
Мак кивнув, збентежений тим, що йому знов увірвався терпець.
— Маккензі, поняття абсолютної влади для нас чуже, оскільки нам притаманний лише союз. Ми перебуваємо в колі взаємин, а не в ланцюгу керування, або «великому ланцюгу буття», як це називали твої прабатьки. Те, що ти бачиш, це стосунки поза будь-яким проявом влади. Нам не потрібна влада одне над одним, бо ми завжди прагнемо найкращого. Владна ієрархія серед нас не має жодного сенсу. Насправді, це проблема для вас, а не для нас.
— Невже?
— Люди такі зіпсовані, що ти навіть не здатен уявити, як вони можуть жити чи працювати, щоб ними не керували.
— Але кожна людська установа чи інститут, які спадають мені на думку, від політики до бізнесу, навіть шлюб, орієнтуються на такий спосіб мислення. Це ж складова нашого соціального устрою, — зауважив Мак.
— Яка марнота! — мовила Тато, забираючи пусту тарілку на кухню.
— Це одна з причин, чому вам так складно встановити справжні стосунки, — додав Ісус. — Як тільки у вас з’являється ієрархія, вам стають потрібні правила, щоб її захищати й підтримувати, згодом вам стають у пригоді закон і виконавча влада, після чого ваш устрій перетворюється на систему керування й виконання наказів, яка знищує взаємини замість того, щоб їх плекати. Ви рідко спостерігаєте чи берете участь у відносинах, не заснованих на силі. Будь-яка ієрархія нав’язує правила й закони, через які ви проходите, оминаючи призначені для вас стосунки.
— Що ж, — саркастично мовив Мак, відкинувшись на спинку стільця, — здається, ви чудово до цього пристосувалися.
Сарайю не забарилася з відповіддю:
— Тільки не плутай пристосування з намірами, а спокусу – з реальністю.
— Тоді… До речі, можна ще трохи овочів? Отже, виявляється, що нас спокушає сама ідея влади?
— У певному розумінні це так, — відповіла Тато, простягаючи Макові тарілку з городиною, але не випускаючи її з рук, поки він двічі не смикнув її на себе. — Я піклуюсь лише про тебе, синку.
Сарайю вела далі:
— Коли ви надали перевагу незалежності перед справжніми стосунками, то стали небезпечними одне для одного. Дехто став об’єктом маніпулювання або засобом здобуття щастя для інших. Влада, як ви зазвичай її розумієте, – це виправдання для сильних, які змушують інших виконувати свої забаганки.
— Хіба вона не допомагає уникнути взаємних образ і безкінечної боротьби одне з одним?
— Часом допомагає. Але в егоїстичному світі влада здебільшого завдає непоправної шкоди.
— А ви не користуєтесь владними повноваженнями, щоб зупинити зло?
— Ми поважаємо ваш вибір, діючи в межах ваших систем навіть тоді, коли прагнемо звільнити вас від них, — відповіла Тато. — Людство пішло не тим шляхом, який ми передбачили. У вашому світі цінність особистості постійно протиставляється виживанню системи — політичної, економічної, соціальної, релігійної — будь-якої системи взагалі. Спочатку одну людину, тоді кілька, а згодом і багатьох приносять в жертву заради існування цілої системи. Так чи інакше, це лежить в основі будь-якої боротьби за владу, будь-якого упередженого ставлення, війни чи зіпсованих стосунків. Бажання влади й незалежності стало настільки поширеним, що вже вважається нормальним.
— Хіба не так?
— Це людська парадигма, — сказала Тато, повернувшись із черговою порцією їжі. — Це те саме, що вода для риби, яка поглинає настільки, що залишається непомітною й не викликає запитань. Це як матриця, зла схема, в якій ви безнадійно загрузли, хоча й не усвідомлюєте цього.
Ісус також втрутився в розмову:
— Ви — славний вінець творіння за нашим образом і подобою, не обтяжені впливом згори й вільні мати взаємини з нами й одне із одним. Якби ви навчилися поважати бажання інших так само, як свої, не було б жодної потреби в ієрархії.
Мак відкинувся на спинку стільця, вражений підтекстом того, про що він почув.
— Іншими словами, ви хочете сказати, що кожного разу, коли люди захищають себе за допомогою сили…