Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
Переглянути за нововиявленими обставинами можна також судовий наказ.
4. Закон вимагає, щоб судочинство здійснювалося у чіткій відповідності до норм процесуального права. Будь-яке суттєве відступлення від цих норм призводить до необґрунтованості рішення. Особливо великої шкоди правосуддю завдають злочинні дії осіб, що беруть участь у справі. У таких випадках рішення суду повністю дискредитується як акт правосуддя. Його необхідно анулювати, а справу розглянути знову.
Слід зазначити, що підстави, перелічені у п. 2 ч. 2 даної статті (завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний переклад, завідомо неправильний висновок експерта), можуть стати підставами для перегляду справи за нововиявленими обставинами, лише якщо такі неправомірні дії учасників судового процесу встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Тобто неправомірність їхніх дій при розгляді справи, щодо якої подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, повинна бути предметом самостійного розгляду у кримінальному судочинстві, і злочинність їхніх дій повинна бути доведена у судовому засіданні і підтверджена вироком суду.
До винесення остаточного вироку по справі щодо винних дій вищезазначених осіб і набрання ним законної сили ніхто не вправі звертатись із заявою про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами по даній підставі.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.81 р. «Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» у випадках, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв’язку із смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів за результатами розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності з законом.
Будь-які інші акти, наприклад постанови прокурора, слідчого, органу дізнання, не створюють підстав для перегляду цивільної справи.
5. У п. 2. ч. 2 статті 361 ЦПК також передбачено таку підставу для перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами, як фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення. Така фальшивість документів або речових доказів також повинна бути встановлена вироком суду, що набрав законної сили. Фальшивість даних документів або речових доказів може бути підставою для перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами лише у тому випадку, якщо ці докази і документи були прийняті судом до уваги і стали основою для прийняття ним певного рішення. Тобто якщо сфальсифікованим було визнано документ або доказ, який хоч і подавався до суду у справі, але безпосередньо не потягнув за собою ухвалення судом певного рішення або, наприклад, був визнаний судом неналежним чи недопустимим, то немає підстав для перегляду рішення.
6. Інколи у зв’язку з обов’язковістю актів правосуддя вирішення спору ґрунтується на рішенні, ухвалі чи постанові суду, винесених в іншій справі. Так, наприклад, при розгляді регресного позову власника джерела підвищеної небезпеки до водія автомобіля про компенсацію шкоди, завданої транспортною аварією, суд не встановлює знову обставини нещасного випадку, а виходить з рішення, що було винесено при розгляді справи за позовом потерпілого до власника джерела підвищеної небезпеки, у якій водій брав участь як третя особа на стороні відповідача. У даному і подібних випадках скасування першого рішення буде позбавляти наступне рішення його основи і обумовить необхідність перегляду справи по регресному позову за нововиявленими обставинами.
Слід мати на увазі, що скасування такого акта (рішення, ухвали суду) може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив з вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, за змістом протилежний скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.