Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
87. (86) Месіянський Сіон - усіх народів матір.
1 Синів Кораха. Пісня. Псалом. Оселю свою на святих горах 2 Господь Бог любить; брами Сіону понад усі Якова намети. 3 Преславні речі говорять про тебе, місто Боже! 4 Рагав зачислю й Вавилон до тих, що мене знають: ось Філістія, Тир і Куш, - «і ці там народились.» 5 А про Сіон казатимуть: «І цей і той там народився!» І сам Всевишній його утверджує. 6 Господь лічитиме в списку народів: «І цей там народився.» 7 Співатимуть і танцюватимуть: «Усі мої джерела в тобі!»
88. (87) Тяжко хворий оповідає про своє горе 2-9; просить допомоги 10-19
1 Пісня. Псалом. Синів Кораха. Провідникові хору. (На мелодію) «Махлат». Для співу. Маскгл. Гемана езрагіта. 2 Господи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь. 3 Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва! Приклони твоє вухо до мого благання! 4 Душа бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу. 5 Мене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має. 6 Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї. 7 Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню. 8 Тяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене. 9 Ти віддалив від мене моїх друзів; зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти. 10 Очі мої знемоглися від печалі; до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки. 11 Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити? 12 Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій - твою вірність? 13 Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка - у землі забуття? 14 Ось чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч. 15 Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене? 16 Я безталанний, і конаю змалку; я перебув страх твій - умліваю. 17 Твій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили. 18 Увесь час вони оточують мене, мов води; усі разом мене обступили. 19 Ти віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене - тільки темінь.
89. (88) Згадка про Божі обітниці Давидові 2-5; 20-38; псалмопівець плекає надію 6-19; сумна доля народу 39-46; молитва за виконання обітниці 47-52
1 Маскіл. Етана. Езрагіта. 2 Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність. 3 Я мовив: «Ласка збудована повіки.» На небі утвердив ти твою вірність. 4 «Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму: 5 Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую.» 6 Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді. 7 Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий? 8 Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього. 9 Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе. 10 Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш. 11 Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоі'м раменом ти ворогів твоїх розсіяв. 12 Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту - ти заснував їх. 13 Північ і південь - ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують. 14 Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця! 15 Право й справедливість - основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою. 16 Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить. 17 Ім'ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору. 18 Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш. 19 Бо Господь - щит наш і Святий Ізраїля - цар наш. 20 Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: - Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу. 21 Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав. 22 Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти 23 Ворог не зможе його обманути злочинець не буде його гнітити. 24 Його противників я зітру геть із перед нього розіб'ю тих, що його ненавидять. 25 І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім'ям ріг його здійметься вгору. 26 Я простягну руку його на море і на ріки - його десницю. 27 Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого.» 28 А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями. 29. Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний. 30 Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні. 31 Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть, 32 коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати, 33 я різкою їхній проступок покараю й ударами - їхню провину. 34 Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину. 35 Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню. 36 Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди! 37 Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце. 38 Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний. - 39 Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого. 40 Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону. 41 Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну. 42 Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам. 43 Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів. 44 Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві. 45 Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю. 46 Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом. 47 Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій? 48 Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських? 49 Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу? 50 Де вони, Господи, днедавні твої ласки? 51 Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, - що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, - 52 що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде!