Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.

— законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;

— основним (понад п’ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;

— за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;

— переважаючим (понад п’ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

— приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом[116].

При застосуванні цієї норми Податкового кодексу необхідно враховувати, що сума дивідендів, яка перераховується до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, має бути встановлена центральним або місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесені відповідні підприємства. Тобто, при виконанні цих двох умов (перерахування суми дивідендів до бюджету відповідного рівня та у сумі, визначеній відповідним органом виконавчої влади), державні некорпоратизовані, казенні та комунальні підприємства не сплачують авансовий внесок із податку на прибуток підприємств.

153.3.3. Даний пункт регулює порядок здійснення заліку сплаченого авансового внеску із податку на прибуток за рахунок зменшення нарахованого до сплати податку на прибуток звітного періоду.

Зменшити суму нарахованого податку на прибуток підприємств звітного періоду на суму авансового внеску із податку на прибуток, попередньо сплаченого протягом звітного періоду у зв’язку із виплатою дивідендів мають право:

— емітенти корпоративних прав;

— державні некорпоратизовані підприємства;

— казенні підприємства;

— комунальні підприємства.

Нарахована і сплачена сума авансового внеску із податку на прибуток емітентами корпоративних прав, державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами зменшує суму податку на прибуток підприємств, нараховану до сплати, протягом звітного періоду (за винятком випадків, зазначених у п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу). Це означає, що прибуток, направлений на виплату дивідендів, не оподатковується двічі, він оподатковується лише один раз при виплаті дивідендів.

153.3.4. Положення даної норми Податкового кодексу визначає порядок дій щодо зарахування авансового внеску із податку на прибуток підприємств, якщо у емітента корпоративних прав за підсумками звітного періоду виникло від’ємне значення об’єкта оподаткування.

Якщо за наслідками звітного періоду у підприємства виникло від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і протягом звітного періоду було здійснено виплату дивідендів та сплачено авансовий внесок із податку на прибуток підприємств, то від’ємне значення звітного періоду збільшується на суму авансового внеску із податку на прибуток, сплаченого при виплаті дивідендів. У подальшому таке від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у наступних за звітним періодах. Таким чином, якщо за підсумками звітного податкового періоду емітент корпоративних прав не здійснив залік сплаченого авансового внеску із податку на прибуток підприємств через наявність від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, він має право перенести від’ємну різницю на зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

153.3.5. Норми зазначеного пункту Податкового кодексу визначають випадки, у яких не сплачується авансовий внесок із податку на прибуток підприємств. Щодо сплати авансового внеску із податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів є ряд винятків. Так, емітенти корпоративних прав, які здійснюють виплату дивідендів, не сплачують авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, якщо дивіденди виплачені: