Посуха
- Автор: Харпер Джейн
- Серия: Аарон Фок #1
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Нора-Друк
- ISBN: 978-966-688-035-5
- Переводчик: Наталья Игоревна Тисовская
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Посуха». Краткое содержание книги:
Отримавши повідомлення про трагічну загибель свого друга дитинства, федеральний агент Аарон Фок уперше за останні двадцять років приїжджає до рідного міста, щоб віч-на-віч зустрітися з демонами минулого. Двадцять років тому Фок разом з батьком був змушений нагально виїхати з дому, рятуючись від звинувачення у жорстокому вбивстві.
На тлі найсильнішої за останнє століття посухи Фок у парі з місцевим детективом намагається з’ясувати, що ж насправді сталося з його другом. Але в маленькому місті кожен приховує свою таємницю, і хтось дуже не хоче, щоб Фок дізнався правду.
Вона знизала плечима.
— З тої самої причини всі терплять таких, як Дау і Дікон. Це Ківара. Життя тут важке. Нам доводиться триматися разом. Ти поїхав, Люк залишився. Отже, всю провину звалили на тебе.
Аарон кинувся на нього, і Люк позадкував.
— Легше, — зронив він, коли Аарон схопив його за плече. Спіткнувшись, вони покотилися на землю. Приземлилися з глухим ударом, і в Люка з пальців випала цигарка. Підійшла Еллі й затоптала її.
— Обережно з вогнем! Ти вже й так усіх налякав, хочеш нас ще й спалити?
Аарон, який притиснув Люка своєю вагою, відчув, як той наїжачився від її тону.
— Господи, Еллі, хто тобі солі на хвоста насипав? Зненацька розучилася сприймати жарти? — Люкові, хай як він старався, не вдалася весела бравада. Від його поту відгонило алкоголем.
— Тобі ніхто не казав? — відрізала Еллі. — Жарти взагалі-то повинні бути смішні.
— Боже, що з тобою коїться останнім часом? Розлюбила пити, розлюбила сміятися. Майже не виходиш гуляти, постійно стирчиш у тій дурнуватій забігайлівці. З тобою так нудно, Еллі, що вам з Аароном, мабуть, треба зійтися. Два чоботи пара.
Нудно. Коли слово вилетіло, Ааронові здалося, що Люк його вдарив. Він недовірливо втупився в друга, а тоді, схопивши за сорочку, з такою силою відштовхнув, що Люкова голова з виляском гупнулася об землю. Важко дихаючи, він скотився з Люка, навіть не глянувши на нього.
Еллі дивилася на розпластаного в куряві Люка з виразом, який був гірший за злість. Це була жалість. Усе навкруги немов завмерло.
— Ось як ти думаєш? — стала вона над ним. — Думаєш, що в тебе нудні друзі, бо зберігають тобі вірність? Бо час до часу виявляють трохи здорового глузду? Єдиний жарт тут — це ти, Люку. І те, що ти вважаєш прийнятним використовувати людей для своєї розваги.
— Стули пельку! Я не використовую.
— Використовуєш, — не замовкала Еллі. — Причому всіх нас. Мене. Аарона. Оцю свою дівчину. Ти вважаєш нормальним лякати людей, які тебе люблять? Зіштовхувати їх між собою? Для тебе це все велика гра, — похитала вона головою. — Ось що в тобі найбільше лякає.
Довгу хвилю всі мовчали. Слова висіли між ними в повітрі, як туман; усі четверо старалися не дивитись одне на одного. Еллі ворухнулася перша і, різко розвернувшись, пішла геть не озираючись. Люк і Аарон, лежачи на землі, поглянули їй услід, відтак зіп’ялися на ноги. Аарон досі не міг дивитися на Люка.
— Сука, — пробурмотів Люк у спину Еллі.
— Гей! Не обзивай її, — різко кинув Аарон.
Еллі немов і не чула ні того, ні того: так і йшла собі рівним кроком. Люк, розвернувшись, з розмаху обійняв Гретчен, чиї схлипи нарешті стихли.
— Вибач, що трохи налякав тебе, мала. Але ж ти розумієш, що я просто хотів пожартувати, правда? — нахиливши голову, він притиснув вуста їй до щоки. Її червоне обличчя блищало від поту. — Але ваша правда. Мабуть, я зайшов задалеко. Наговорив дурниць. Мабуть, я винен і мушу вибачитися перед вами, друзі.
Здавалося, що він говорить це дуже щиро.
— Ти точно їм дещо винен, — долинув крізь нічне повітря голос Еллі.
Більше вони ніколи не згадували цієї сварки, але вона тиснула на них, як спека. Еллі розмовляла з Люком тільки вимушено — завжди ввічливо, але відсторонено. Аарон, почуваючись у товаристві Еллі скуто і гніваючись на Люка, ще більше закрився в собі. Гретчен опинилася в ролі посередника, а Люк удавав, що нічого не змінилося.
Усе ще може налагодитися, запевняв себе Аарон, хоча й не був у цьому певен. У дружбі пролягла тріщина, і вона виявилася глибшою, ніж можна було подумати. Аарон так і не довідався, зможе все налагодитися чи ні. Жити Еллі залишалося всього два тижні.
Потягнувшись через подряпаний стіл, Гретчен торкнулася кінчиків пальців Фока. Галас пабу немов відступив на задній план. У неї були спрацьовані руки. Нігті чисті, але не полаковані, а пучки пальців, які торкалися Фокової блідої від постійного сидіння в офісі шкіри, були шорсткі.