![Година Бика [Ілюстрації Олександра Дмитрієва] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/3/0/3/9/0/godina-bika-ilyustracii-oleksandra-dmitrieva-download.jpg)
Година Бика [Ілюстрації Олександра Дмитрієва]
- Автор: Ефремов Иван Антонович
- Серия: Велике Кільце #3
- Год: 1990
- Язык: украинский
- Год: Молодь
- Переводчик: Василь Іванина
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Година Бика [Ілюстрації Олександра Дмитрієва]». Краткое содержание книги:
Інакше кажучи, цей шлях заводив у глухий кут. Відбувалося множення недозрілого, гіпертрофія одноманітності, як піску в пустелі, порушення унікальності й неповторної дорогоцінності численним повторенням… Проходячи трильйони перетворень від невідомих морських створінь до мислячого організму, тваринне життя мільярди літ геологічної історії перебувало в інферно.
Людина як істота мисляча потрапила в подвійне інферно — для тіла й для душі. Їй спочатку здавалося, що вона врятується від усіх життєвих незгод утечею в природу. Так створювалися казки про первісний рай. Коли стала зрозумілішою будова психіки людини, вчені визначили, що інферно для душі — це первісні інстинкти, полон, в якому людина тримає сама себе, вважаючи, що зберігає індивідуальність. Деякі філософи, утверджуючи фатальну нездоланність інстинктів, сприяли їх розвитку і тим самим ускладнювали вихід з інферно. Тільки створення умов для переваги осіб не інстинктивних, а тих, які самовдосконалюються, могло сприяти здійсненню великого кроку до піднесення суспільної свідомості.
Релігійні люди стали проповідувати, що природа, яка сприяє розвитку інстинктів, — від утілення зла, давно відомого під іменем Сатани. Вчені заперечували, вважаючи, що процес сліпої природної еволюції спрямований на звільнення від зовнішнього середовища і, отже, на вихід з інферно.
З розвитком потужних державних апаратів влади й гноблення, з посиленням націоналізму з наглухо закритими кордонами, інферно стали створюватись і в суспільстві.
Така була плутанина в природних і в суспільних протиріччях, доки Маркс не сформулював простого і ясного положення про стрибок із царства необхідності в царство свободи єдино можливим шляхом — шляхом перебудови суспільства.
Вивчаючи фашистські диктатури ЕРС, філософ та історик п’ятого періоду Ерф Ром сформулював принцип інфернальності, згодом докладно розроблені моїм учителем.
Ерф Ром помітив тенденцію будь-якої недосконалої системи самоізолюватись, оберігаючи свою структуру від контакту з іншими системами, щоб врятувати себе. Звісно, що прагнути оберігати недосконале могли тільки привілейовані класи даної системи — гнобителі. Вони передусім створювали сегрегацію свого народу під будь-якими приводами — національними, релігійними, аби перетворити його життя в замкнуте коло інферно, відділити від решти світу й спілкуватися з ним через групу, яка панує. Тому інфернальність неминуче була справою їхніх рук. Так несподівано реалізувалося наївно-релігійне вчення Мані про існування в світі скерованого зла — маніхейство. Насправді ж це була цілковито матеріальна боротьба за привілеї в світі, де всього не вистачало.
Ерф Ром застерігав людство від світового володарювання олігархії — фашизму або державного капіталізму. Тоді над нашою планетою закрилося б гробове віко повної неминучості інфернального існування під п’ятою абсолютної влади, озброєної всією могутністю нищівної зброї тих часів і не менш убивчої науки. Твори Ерф Рома, на думку Кін Руха, зарадили побудові нового світу на переході до Ери Світового Возз’єднання. До речі: саме Ерф Ром перший помітив, що вся природна еволюція життя на Землі інфернальна. Про це ж згодом так яскраво написав Кін Рух.
Родіс звично набрала шифр, і невеликий квадрат бібліотечного екрана засвітився. Знайоме обличчя виникло в жовтій глибині — то був Кін Рух. Він пильно дивився на глядачок вражаюче гострими білястими очима. Учений повів рукою і зник на екрані, все ще говорячи за кадром.
А на екрані з’явилося стомлене, зажурене й натхненне обличчя старого чоловіка з квадратним чолом і високо зачесаним сивим легеньким чубом. Кін Рух пояснив, що це стародавній філософ Алдіс, якого раніше ототожнювали з винахідником морського сигнального ліхтаря. Важко розібратися в іменах народів, у яких фонетика не збігалася з орфографією, вимову ж було втрачено за наступні віки, що особливо позначилося на поширеній в ЕРС англійській мові.