Виправдувальний вирок у кримінальному процесі України
- Автор: Алейніков Григорій Іванович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я
- Жанр: право
Электронная книга - «Виправдувальний вирок у кримінальному процесі України». Краткое содержание книги:
Адресований суддям та усім, хто цікавиться проблемами захисту прав людини через призму винесення виправдувальних вироків по кримінальних справах.
Вироком судової колегії у кримінальних справах обласного суду від 10 червня 1999р. Б. і Ч., що обвинувачувалися за п. «ж» ст. 93 і ч. 4 ст. 117 КК України кожен, і С. — за ч. 4 ст. 117 виправдані за недоведеністю їхньої участі у вчиненні злочинів.
Б., Ч. і С. обвинувачувалися в тому, що 23 вересня 1994 р. близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, заманили неповнолітню Р., 1978р. народження, в Саржин Яр м. Харкова, де Б., придушуючи опір потерпілої, завдав їй удари по голові, шиї, зірвав з неї одяг, зґвалтував. При цьому Ч. і С. тримали Р, а щоб вона не кричала, Ч. заткнув їй в її рот кляп — її труси.
Після цього Ч. зґвалтував Р., а Б. і С. тримали її.
З метою приховування злочину — зґвалтування, Б. і Ч. нанесли Р. сильні удари ногами в життєво важливі частини тіла — груди та голову, після чого Б., використовуючи брюки потерпілої, задушив її.
С. приховала в Саржиному Яру речі Р., а Б. і Ч. — її труп. Причиною смерті потерпілої стала асфіксія від здавлення шиї петлею.
Свої висновки про невинність підсудних судова колегія обґрунтувала такими доказами, перевіреними в судовому засіданні.
Всі троє підсудних винними себе в пред’явленому обвинуваченні не визнали і засвідчили: Б., який дійсно 23 вересня 1994 р. увечері познайомився з Р. в парку ім. Шевченка м. Харкова, спілкувався з нею і її подругами, близько 24 години провів її до площі Свободи, посадив в тролейбус і пішов додому. З Ч. познайомився в кінці літа 1994 р., останній раз зустрічався з ним в парку ім. Шевченка 25.09.94р. У той же вечір Ч. познайомив його із С. і її подругами, більше із С. ніколи не зустрічався.
Ч. підтвердив свідчення Б. про обставини знайомства і пояснив, що 23 вересня 1994р., тобто в день події, був на заняттях в інституті, а увечері — у себе удома. Про арешт Б. не знав до березня 1995р. — до того часу, коли його, Ч., затримали.
С., яка з Ч. навчалася в одному інституті, 23.09.1994 р. була на заняттях, а увечері — удома, розмовляла по телефону з М. про майбутню наступного дня екскурсію в історичний музей, о 20 годині розмовляла з подругою матері, К, яка запрошувала матір на день народження 24 вересня 1994 г; з Б. познайомилася 25 вересня 1994 р. на дні святкування м.Харкова. Не палить, оскільки страждає бронхіальною астмою.
Підсудні заявили, що під час попереднього слідства, а С. і в одному з судових засідань, звели наклеп на себе, оскільки на них слідчими органами вчинявся фізичний та психічний тиск.
Згідно з версією органів попереднього слідства Б.,Ч. і С. познайомилися з Р. в парку ім. Т.Г.Шевченка 23.09.1994р, що підтверджується свідченнями свідків. Проте, окрім свідчень обвинуваченого Б., що не заперечував свого знайомства з Р, інших доказів того, що Ч. і С. там же і того ж дня знайомилися з потерпілою, у справі не здобуто.
Свідки П, З. і В. на попередньому слідстві і суді підтвердили, що 23.09.94 р. знаходилися разом з Р. в парку ім.Т.Г.Шевченка, де Р. познайомилася з Б., який детально розповідав їм про себе і справив позитивне враження. Ні С., ні Ч. того вечора вони не бачили, у тому числі і в компанії з Б.
Неспроможна версія органів попереднього слідства щодо часу знайомства Б. із С. 23 вересня 1994 р, оскільки спростовується свідченнями свідка Б.Г. — матері підсудного Б. про те, що опівночі 23 вересня 1994 р. її син був удома.
Свідок С.А. — мати підсудної С. підтвердила, що її донька 23 вересня 1994 р. вечірньої пори знаходилася вдома, в цей час її подруга К. телефонувала, запрошувала на свій день народження 24 вересня 1994р., а донька 24 вересня ходила на екскурсію в історичний музей.
Свідчення свідка С.А. підтвердила свідок К. про те, що вона дійсно 23 вересня 1994 р. увечері телефонувала С., запрошувала на день свого народження. Згідно з копією паспорта на ім’я К, у неї дійсно день народження 24 вересня.
Достовірність свідчень підсудних про день їх зустрічі і знайомства С . з Б. підтверджується свідченнями свідка М, відповідно до яких, вона, М, увечері 23 вересня 1994 р. розмовляла із С. по телефону, коли по телевізору транслювався фільм «СантаБарбара», домовилися про зустріч 24 вересня в історичному музеї і така зустріч відбулася, а 25 вересня 1994 р. вона, С. та інші їх знайомі знаходилися в парку ім. Т.Г. Шевченка з нагоди святкування Дня Харкова, де зустріли свого знайомого Ч. з хлопцем, якого він представив їм як Б.
Згідно з даними Харківської міської держрадіотелекомпанії від 27 серпня 1997р, 23 вересня 1994 р. о 20 годині 10 хвилин по телеканалу «Харків» транслювався фільм «Санта Барбара».
За повідомленням Харківського історичного музею, у вересні 1994 р. студентами ХІОП, в якому навчалася С., відвідувалася виставка музею «Таємничі скарби». Про відвідування історичного музею С. підтвердили свідки X. і Л., які перебували у складі групи студентів, що відвідала музей. Це ж підтверджується записами в щоденнику, який належить Л.