Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання
- Автор: Зінченко І. О., Тютюгін В. І.
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: ФІНН
- ISBN: 966-8030-04-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання». Краткое содержание книги:
В окремому розділі монографії наводяться матеріали судової практики, в яких вирішувалися питання кваліфікації та призначення покарання при множинності злочинів; дасться перелік збірок судової практики, у яких містяться її матеріали з кримінальних справ.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
Свідки П. І. та П. П. показали, що після того, як вони почули дзвін розбитої шибки, П. А. вистрелив із рушниці, яка знаходилася поруч із балконом, і повідомив про це міліцію. За показаннями потерпілого К. О., вночі 8 березня брат — К. І. — повідомив, що його поранив із рушниці П. А. Крім того, 18 червня увечері П. А. намагався вбити його самого, завдавши два удари ножем, але йому вдалося втекти.
Згідно з висновками судово-медичних експертиз К. І. було заподіяно вогнепальне поранення правої половини обличчя, тобто тілесне ушкодження середньої тяжкості, а К. О. — проникне колото-різане поранення живота з ушкодженням шлунка і підшлункової залози, тобто тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння та колото-різане поранення правого плеча.
За свідченнями К. Н., приблизно о 22-й годині 18 червня вона й К. О. зустріли П. А., який наполягав на розмові з її чоловіком. Вона з дитиною пішла додому, а К. О, залишився, і через 20 хвилин їй стало відомо, що П. А. поранив його ножем. Свідок К. 0.1. показала, що ввечері 18 червня до неї прийшов К. О. і повідомив, що його поранив П. А. Із протоколу відтворення обстановки й обставин події за участю потерпілого К. О. видно, де і за яких обставин П. А. завдав йому ножові поранення.
Кваліфікуючи дії П. А. за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК, суд не взяв до уваги, що кожний громадянин має конституційне право на недоторканність житла, а також на захист свого життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправного посягання. Як установлено у справі, потерпілий розбив шибку в квартирі, намагався влучити каменем у П. А. За таких обставин засуджений мав право захищати своє житло від протизаконних дій з боку потерпілого, але, умисно стріляючи в останнього з рушниці, обрав такий спосіб захисту, який не відповідав небезпечності посягання. Тому дії П. А. за цим епізодом необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 15, ст. 118 КК як замах на умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
Оскільки за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст.115 КК настає відповідальність за замах на умисне вбивство, вчинений особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116–118 цього Кодексу, а П. А. не є такою особою, його дії мають бути перекваліфіковані на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК як замах на умисне вбивство К. О. З урахуванням викладеного колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вирок судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області від 15 квітня 2002 р. щодо П. А. змінила. Його дії перекваліфіковано з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст, 15. ст. 118 КК та з ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК[164].
Таким чином, якщо особа раніше вчинила умисне вбивство, відповідальність за яке передбачена статтями 116–118 КК України і знову вчинила умисне вбивство, її дії не можуть кваліфікуватися за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК, як повторне вбивство, тому що вказані злочини законодавець не визнає однорідними діяннями.
Неправильно були застосовані положення закону щодо повторності однорідних злочинів, яка передбачена ч. 2 ст. 307 і ч. 2 ст. 309 КК і в наступному випадку.
Вироком апеляційного суду Запорізької області У. засуджений за ч. 3 ст. 308, п. 6 ч. 2 ст. 115, 1 ст 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України за вчинення таких злочинів.
28 липня 2005 р. У, перебуваючи у будинку по вул. Ватутіна, з метою заволодіння наркотичними засобами вчинив напад на мешканку будинку О., повалив її на ліжко, а потім, обмотавши електричним дротом шию О., почав із застосуванням сили затягувати петлю і задушив її. Встановлено, що смерть потерпілої О. наступила від механічної асфіксії.
Після цього У. заволодів особливо небезпечним наркотичним засобом — опієм ацетильованим. Потім він вчинив крадіжку 5000 грн. та мобільного телефону («Нокіа-2100») вартістю 270 грн., які належали О.
29 липня 2005 р. У. в своєму будинку збув Є. медичний шприц, заповнений особливо небезпечним наркотичним засобом (опієм ацетильованим) об’ємом 2 мл. При виїзді у цей день з міста У. та Є. їх автомобіль було зупинено працівниками міліції і в ньому було знайдено: опій ацетильований вагою 2,044 г та 5,7 г сухої суміші, яка належить до особливо небезпечного наркотичного засобу — канабісу, який він зберігав без мети збуту.
Висновок суду про винність засудженого У. у вчиненні злочинів за обставин, зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом; висновками судово-медичної експертизи про те, що смерть О. настала внаслідок здавлювання її шиї петлею, що спричинило механічну асфіксію; висновками судово-хімічної експертизи про те, що рідина коричневого кольору, виявлена підчас огляду автомобіля «ЗАЗ-ОАЕ-ШОО», є розчином особливо небезпечного наркотичного засобу — ацетильованого опію (вагою 1,044 г).
164
Див.: Рішення Верховного Суду України. — 2004. — С. 117–119.