Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочая детская » Пригодам — ура!
Пригодам — ура! - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Пригодам — ура!

Электронная книга - «Пригодам — ура!». Краткое содержание книги:

Любі друзі!
Якщо ви ще й досі не познайомилися з творами відомого дитячого письменника Анатолія Костецького, то, на наше переконання, ви надзвичайно багато втратили. Але не журіться і, головне, не гайте часу. Краще візьміть до рук хоча б одну з його численних книжок і ви переконаєтеся: все, що створено цим письменником, — неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з вас. Складається враження, ніби автор — або ж ровесник читача, або ж не набагато за нього старший. Так добре він знає і відчуває той світ, у якому вчаться, мріють, фантазують, дружать, бешкетують сьогоднішні хлопчики й дівчатка — герої його фантастично-пригодницьких повістей та віршів.
1994 рік приніс заслужене визнання Анатолію Костецькому. Його талановиті твори та лицарське служіння дитячій літературі були відзначені однією з найвищих літературних премій України — премією імені Лесі Українки.
Тож, наші любі читачі, нехай і ця, нова, книжка, до якої увійшли кращі повісті та віршовані казки відомого письменника, принесе вам радість і ще одну приємну зустріч!
1 ... 40 41 42 43 44 45 46 47 48 ... 73
Перейти на страницу:
2
Отут перед вами — загублена совість. Гадаю, вона в нас лише тимчасово: Без неї ж не можуть дорослі та діти і тижня прожити на білому світі…
Згубив її хлопець, який тишком-нишком Надворі малому підставив підніжку, у іншого хлопця м'яча одібрав, сусідці по парті малюнок порвав.
А тільки спитають у нього: — Навіщо?! Провину він звалить одразу на інших, тому ні в дворі з ним, ні в класі не грають…
Гадаю, він скоро до нас завітає!.. Ну от, подивіться, а що вам казав я! Уже поспішає по совість хазяїн!
Ця совість, я бачу, належить тобі? Будь ласка, бери, але більш не губи!
3
А тут на полиці — роззява з роззяв, найкращий ловець і винищувач ґав.
Давно вже усе він забув і проґавив: забув, що він має обов'язки й справи, забув десь портфель, авторучку красиву, забув і про те він, що мама просила.
А якось на ґаву так рота роззявив, що сам загубив себе, бідний роззява!
Ще й досі Дивується всюди народ: од хлопця зоставсь лиш роззявлений рот…
Як тільки зустріне його хтось із вас, скажіть, щоб зайшов за собою до нас.
4
Ця купа велика — загублений час. Боюся, що й місця не стачить у нас…
Ось — час для навчання, загублений в школі, — його вже, напевно, не вернеш ніколи!
Тут — час допомоги і мамам, і татам, який у розвагах втрачали завзято.
Там — Час для зарядки, що в ліжках згубили і разом зі спортом у ліні втопили…
Тут стільки часу погубили невчасно, що я вже й не знаю, куди його класти!
Напевно, мені доведеться на дверях скоріше прибити табличку фанерну, щоб з неї нарешті довідався кожний: «Загублений Час Повернути не можна!»
5
А онде в куточку, далекім і темнім, лежить і страждає загублена чемність. Страждає за хлопця якогось страшенно!..
Він лізе в тролейбус, немов навіжений, всідається й дума: «Усі ви — хоч трісніть! Нізащо у світі не встану я з місця!»
Він запросто Дівчинку може принизить. Для нього повага до старших — дурниці…
Тому-то й страждає так гірко та вперто загублена чемність, що може й померти. Шепоче про себе: «Спасибі!», «Будь ласка!» — таким голосочком, що й слухати важко. Привітно киває голівкою всім і всім поступається місцем своїм.
Візьміть її швидше, я дуже вас прошу, а то, бідолаха, загинути може!
6
Ось — дружба, забута під партою в школі.
Такого не бачив я досі ніколи! Ну як — поясніть мені! — може це бути, щоб дружбу, як зошит чи ручку, забути?!
1 ... 40 41 42 43 44 45 46 47 48 ... 73
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)