Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9501-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Другий том «Від першого до другого ‘‘Мінська’’» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» висвітлює події з вересня 2014 року до 20 лютого 2015 року.
• Зведення новин
Бойовики активізувалися, за минулу добу вони обстріляли позиції сил АТО понад 40 разів, найскладніша ситуація — на Дебальцевському й Донецькому напрямках.
Такі дані групи «Інформаційний спротив» публікує Дмитро Тимчук.
• Україна припиняє фінансувати території, підконтрольні терористам. Про це заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час засідання Кабінету міністрів.
• В середу в Донецьку на стадіон біля школи біля аеропорту впав снаряд, є вбиті і поранені.
Про це у своєму Фейсбук повідомляє директор з комунікацій групи «СКМ» Наталія Ємченко.
«На стадіон біля 63-й школі в Донецьку (біля аеропорту) влучив снаряд. В цей час на стадіоні були діти. Багато. Зараз дітей заносять в школу і чекають швидких. За інформацією від нашої людини — є загиблі: і діти, і дорослі», — написала вона.
• Президент Росії Володимир Путін став найвпливовішою людиною світу за версією журналі Fоrbes.
6 листопада 2014 року
• Ігор Стрельцов «Щоденник Андерсена»
[Донецьк] 6 листопада 2014 року
Після обіду наступного дня на позиції уазиком приїхали хлопці з сусіднього опорного пункту. Вони чули відлуння учорашнього бою і вирішили дізнатися про наші втрати та перемоги, а заразом і познайомитися. Оскільки один із них — високий брюнет з чорними вусиками, був командиром гранатометників, а інший — широкоплечий, приземкуватий шатен, водієм, їх підвели до Андрія Тора, який одразу запросив гостей до себе в будиночок, щоб пригостити чаєм з бергамотом. Кімнатами вже поплив цитрусовий аромат, хлопці зручно вмостилися на стільцях, як мобілкою хлопці з першого поста повідомили: з боку Донецька до них наближається якась «газелька».
— Яка ще «газелька»? — вирвалося в Андрія.
Чаювання довелося перервати і поспішити на перший пост із позивним «Зорро». Гості з готовністю склали йому компанію. Підтюпцем потрухикали на околицю, де розташувався «Зорро» — бліндаж, виритий за останніми городами. З нього було добре видно «Крокодила» і всю дорогу на Донецьк. Утрьох вони вже вискочили з-за будинків, стрибнули до траншеї, яка зміїлася до прихованого в землі укриття, аж тут спереду, метрів за вісімсот, побачили, схоже, ту «газельку», про яку доповідали хлопці. Біла вантажівка саме вигулькнула з-за дерев на відкрите місце і прямувала прямо в їхній бік якимось непримітним манівцем. «Хто це може бути?» — тільки майнуло в Андрієвій голові, як одразу, позаду на вулиці, де вони щойно пробігли, прогримів оглушливий вибух. В усі боки полетіли уламки якоїсь будівлі та грудки землі. Майже одразу вибухнуло ще трохи далі, потім іще. Вогонь рвав повітря, трощив будинки, виривав з примерзлої землі фруктові дерева охайних садочків. Це було вже зовсім інше — не те, що вчора, не хаотичний поодинокий обстріл. Тепер на них рушила ціла вогняна лавина, змітаючи усе на своєму шляху, вириваючи з ґрунту все живе, що могло залізти в його надра у пошуках порятунку. Це було значно страшніше учорашнього, значно! Воно змушувало заритися в землю, заціпеніти й не дихати. Жах ламав у голові завчені інструкції, всю логіку рятівних дій, навіть звірячий інстинкт самозбереження.
• Ірина Вовк «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів»