Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.

Зокрема, не підлягають касаційному оскарженню ухвали суду першої інстанції після їх перегляду апеляційним судом, що стосуються:

— забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;

— відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;

— передачі справи на розгляд іншому суду;

— відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

— визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

— визначення розміру судових витрат;

— внесення виправлень у рішення;

— відмови ухвалити додаткове рішення;

— роз’яснення рішення;

— поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання;

— тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

— оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

— примусового проникнення до житла;

— виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

— звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника.

4. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На відміну від апеляційних судів, суд касаційної інстанції не перевіряє обґрунтованості рішень та ухвал. Тому в касаційній скарзі недоцільно посилатися на неправильне дослідження чи оцінку фактичних обставин справи судом першої або (та) апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 335 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.