Сила волі

Ви, мабуть, думаєте, що цей ефект на вас не поширюється, — атож, ваш самоконтроль точно сильніший, аніж у нещасних невдах у тих дослідженнях! Якщо це так, то у вас справді проблеми. Учасники, які оцінили свій самоконтроль найвищим балом, особливо щодо їжі, зазвичай обирали найшкідливішу страву з меню, хоч була змога обрати щось корисне. Лише 10 % із цих феноменально вольових щасливців обирали найменш здорову страву, коли салату в меню не було, а 50 % — коли була можливість обрати салат. Мабуть, вони були справді впевнені, що в майбутньому замовлятимуть салат, і тому сьогодні віддали перевагу смаженій картопельці.

Ці результати наочно демонструють нашу основну помилку, коли ми обмірковуємо майбутні рішення. Ми хибно, але твердо переконані, що завтра ухвалимо правильне рішення — не таке, як сьогодні. Цю цигарку я таки викурю, але від завтра — зась. ­Сьогодні я прогуляю тренування, однак завтра точно піду до спортзалу. Нехай уже, на ці подарунки я ще розщедрюся, але потім щонайменше три місяці ніякого шопінгу.

Такий оптимізм дає нам дозвіл на слабкість сьогодні — особливо, якщо ми знаємо, що в найближчому майбутньому матимемо можливість усе виправити. Так, дослідники з Єльського університету дали студентам змогу обрати між знежиреним йогуртом та великим шматком пирога. Коли піддослідним сказали, що через тиждень у них знову буде можливість обирати, пирогу віддали перевагу 83 % супроти лише 57 % тих, хто вважав, що такий шанс їм випав лише раз. Аналогічні тенденції було відзначено й тоді, коли студентам пропонували обрати між примітивними й інтелектуальними розвагами («Я можу показати свої інтелектуальні можливості і через тиждень»), або між невеликою фінансовою винагородою, яку віддавали негайно, та більшою, але виданою пізніше («Мені потрібна готівка саме зараз, а наступного тижня я отримаю більше»)[100].