Конституція України. Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-243-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Конституція України. Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
До складу авторського колективу ввійшли провідні вітчизняні науковці, академіки та члени-кореспонденти Національної академії правових наук України, народні депутати України, керівники центральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади, правоохоронних органів.
Для суддів, працівників правоохоронних органів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, науковців, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів, а також широкого кола читачів.
Законом України «Про прокуратуру» і Кримінально-процесуальним кодексом України визначено дві основні форми діяльності прокурора в судовому вирішенні кримінальної справи: участь в її розгляді судом першої інстанції; участь у розгляді справи судами апеляційної, касаційної інстанцій, а також реалізація своїх повноважень у перегляді судових рішень в кримінальних справах у зв’язку з нововиявленими обставинами та перегляді Верховним Судом України.
Державне обвинувачення розпочинається з того моменту, коли прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направляють справу до суду, якому вона підсудна. Підтримуючи його, прокурор набуває статусу учасника процесу, наділеного рівними із стороною захисту правами, на підставі принципу змагальності судового процесу. Керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, прокурор, підтримуючи перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного. Отже, прокурор у судовому розгляді кримінальної справи не здійснює інших, крім підтримання державного обвинувачення, функцій.
Найважливіше значення має діяльність прокурора у судовому слідстві, під час якого він повинен брати активну участь у дослідженні доказів судом, об’єктивно і неупереджено оцінювати їх, клопотати про виклик до суду додаткових свідків або долучення додаткових доказів, надання судових доручень, контролювати перебіг їх виконання. При виконанні своїх процесуальних функцій прокурор зобов’язаний реагувати на будь-які порушення закону, що обмежують права учасників процесу, шляхом подання до суду мотивованих клопотань і заперечень та висловлення ґрунтовних міркувань з питань, які виникають при розгляді кримінальних справ.
Підтримання державного обвинувачення, яке здійснюється прокурором, найбільш повно відображається в його обвинувальній промові. У ній прокурор обґрунтовує правильність визначеної на досудовому слідстві юридичної кваліфікації вчинених підсудним діянь і висловлює пропозицію суду стосовно міри покарання.
Прокурори, визначені кримінально-процесуальним законом України, мають право подати на судові рішення у кримінальних справах, які набрали чинності, касаційну скаргу. Кримінальна справа при цьому розглядається колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за обов’язковою участю прокурора.
На стадії перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами прокурор проводить розслідування цих обставин, за наявності для цього підстав подає заяву про перегляд судових рішень до касаційного суду, а також бере участь у судовому засіданні. В окремих випадках, визначених законом, прокурори в межах своєї компетенції мають право подати заяву про перегляд судового рішення у кримінальній справі Верховним Судом України, у засіданні якого беруть участь Генеральний прокурор України або його заступник.
Самостійною функцією прокуратури та правовою підставою участі прокурора в судовому процесі є представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов’язки.
Зокрема, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. під представництвом прокуратурою інтересів держави в суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за ухвалою суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.