Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
2. Чинний ЦПК не встановлює, яким процесуальним документом справа призначатиметься до розгляду. Видається, що такі дії мають бути оформлені ухвалою суду, в якій би зазначалися день, час і місце судового засідання. Саме ця ухвала, на нашу думку, передаватиметься секретарю колегії для її виконання: секретар повинен виписати повістки- виклики сторонам за адресами, які вказані в апеляційній скарзі.
3. Справа повинна призначатися до розгляду в розумний строк, під яким, на нашу думку, слід вважати час, необхідний для того, щоб повістка могла дійти до адресата, а її корінці з підписом отримувача повернулися до апеляційного суду до дня слухання справи. І в цей же час необхідно враховувати те, що для підготовки до участі в судовому розгляді справи та для самої явки до суду, судова повістка про виклик повинна бути вручена адресату не пізніше семи днів до судового засідання.
Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом
1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
2. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
3. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.
1. Підставами апеляційного оскарження може бути незаконність та (або) необґрунтованість рішення чи ухвали суду першої інстанції. Але відповідно до положень коментованої статті під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, який перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, повинен здійснювати таку перевірку в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Таким чином, змінювати підставу та предмет позову в межах апеляційного провадження не можна.
2. Апеляційний суд вправі досліджувати лише ті докази, які:
— судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку;
— докази, в дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено (цей факт може бути підтверджений журналом судового засідання та технічним записом судового засідання);
— нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Так, неподання доказів до суду першої інстанції представником через його відсутність під час розгляду справи, не є причиною подання цих доказів до суду апеляційної інстанції.
Таке положення було закріплене в ЦПК з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні у них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами шляхом «притримання» доказів, що веде до порушення прав іншої сторони. Таким чином, суд апеляційної інстанції досліджує нові докази, якщо визнає, що вони не могли бути надані суду першої інстанції або відмова в їх прийнятті визнана необґрунтованою. Висновок про визнання чи невизнання цих обставин такими, що мають значення для розгляду справи, має бути викладений в ухвалі (рішенні) суду.
3. Дослідження судом першої інстанції доказів із порушенням встановленого порядку має місце, коли докази були надані суду, проте він незаконно відмовив у їх прийнятті (вважав, що докази є недопустимими, і, наприклад, відмовив у дослідженні договору, укладеного в простій письмовій формі, помилково дійшовши висновку, що обставини, на підтвердження яких сторона просила її дослідити, можуть бути підтверджені лише нотаріально посвідченим договором; вважав, що докази є неналежними, наприклад, відмовив у їх дослідженні, помилково дійшовши висновку, що обставини, для підтвердження яких сторона просила їх дослідити, не мають значення для справи тощо).