Народні Думи
- Автор:
- Год: 1986
- Язык: украинский
- Жанр: История
Электронная книга - «Народні Думи». Краткое содержание книги:
Турок побіждали,
Козацьке тіло позбирали,
До стародавнього куреня привозили,
Суходол саблями копали,
Шапками, приполами землю носили,
Козацьке тіло схоронили.
Отаман торський, Яцко Лохвицький, тоє зачуває,
До вдови старенької Сірчихи-Іванихи в город
у Мерефу письмо посилає,
Сірчиха-Іваниха письмо читає,
Словами промовляє,
К сирій землі крижем упадає:
«Що вже тепер на моїй голові три печалі пробуває:
Первая печаль — що я сім год пробувала,
Сірка Івана в очі не видала;
Другая печаль — що Сірченка Петра на світі живого немає* Третяя печаль — що Сірченко Роман умирає»,
СЕМЕН ПАЛІЙ І МАЗЕПА
Шведського року, нещасливого літа,
Не одна-то душа християнська
безневинно пішла з сього світа, То тогді-то у городі Лебедині Царі і князі великим всі дивом дивували,
Один до єдного словами промовляли:
«Про що-то, панове, у землі християнській
не стало порядку ставати?» «Про то, панове, що стали проклятії Бусурмени християн братами називати»,
«Хто ж теє зачинав?»
«Начинав теє проклятий Мазепа,
Як Іскру й Кочубея безневинно сам з сього світа зогнав, Семена Палія на Сибір завдав».
То царі і князі єдин до єдиного словами промовляли Да Семена Палія з Сибіру на Москву висилали.
Скоро-то став Семен Палій Великим постом, весняною погодою До білого царя на столицю прибувати,
То світ праведний государ велику радість має,
Що до себе великого лицаря Семена Палія у гості сподіває. То Мазепа тоді як почув,
Що його, проклятого Мазепу, лихо доганяє,
До короля шведського такі речі промовляє:
«Королю шведський, добродію, найясніший мій пане!
Чи будем ми більше города Полтави доставати,
Чи будем з-під города з-під Полтави утікати?
Бо недурно москва стала нас кругом оступати!
Бо в Семена Палія хоч і невеликеє військо охотнее,
Тільки одна сотня,
А буде нашу тисячу гнати й рубати,
Буде нам, великим панам, великий страх завдавати».
То король шведський тоє зачуває,
Словами промовляє:
«Мазепо, безумная главо!
Чи в мене войсько не збройне?
Чи в мене войсько не панцерне?
Да я ще тую москву могу сікти й рубати,
Ще не зарікаюсь у білого царя й на столиці побувати». Скоро став Палій Семен На святого отця Миколая
Із Шереметом Борисом Петровичем під Полтаву прибувати,
То став король шведський із Мазепою тайно втікати,
На царських людей вдаряти;
Много царських людей побивал»,
А в городі у Батурині мужиків да жінок упень сікли
да рубали,
Церкви палили, святості да ікони під ноги топтали,
Плоти справляли,
На той бік Дніпра утікали.
То Семен Палій під Полтаву прибуває,
Січе й рубає, на всі сторони, як полову, метає,
До Дніпра прибуває, на той бік Дніпра поглядає,
Що король шведський із Мазепою на тім боці Дніпра*
походжає,
То він-то мечем махає,
Словам» промовляє':
«Помоли ти, Мазепо, за мене бога', що я тебе не- догнав,— Альбо б посік, альбо порубав,
Альбо живйом на вічну каторгу завдав!»
Земле, земле християнська,
Єгда ти була смутками і печалями наповнена,
Не знала, де родина об родин-і: промишляє.
Дай, боже, честь і х-валу Світ-праведному государю Да й Семену Палію,
Превеликому пану,
Що не дав шведу християн на поталу!
Ой дай, боже, усім християнам многая; літа До щасливого прожитія. у цім світі!
ЧОРНА НЕДІЛЯ У СОРОЧИНЦЯХ
А чи то чорна хмара та синєє небо вкриває, Та синєє небо вкриває,
Навкруги облягає,
Снігом-завірюхою доріженьки у полі замітає, Ой, замітає та, ой, замітає!
А то ж з Миргорода, славного города,. Барабаш виїжджає,
Донців та черкесів за собою викликає:: «Анумо ж, черкеси й донці,
Славнії молодці,
Нумо у Сорочинці у гості!
Нумо у гості гостювати,
Пристава визволяти
Та царський маніфест у народа одбирати,
Та, ой, одбирати!
Та маніфест одбирати,
Зачинщиків у кайдани кувати,
Щоб нам, чиновникам, по вік вічний панувати,
Ніякого нового закону не знати,
Народ у вічній темноті держати!»
Ой у суботу ввечір У Сор.очинцях у дзвони задзвонили,
А в неділю рано козаки з Барабашем до волості приступили Та й народу говорили:
«Ануте, сорочани, нашій силі покоряйтесь Та на маніфест надії не покладайте,
Пристава випускайте,
Зачинщиків покірно оддавайте Та нуте й поспішайте,
Та, ой, поспішайте, не гайтесь!»
«Ой Барабаше, Барабаше!
Ти й сам не пишайся,
Сам не пишайся,
Царському маніфесту покоряйся;
Нащо ж було й вам той новий закон ламати
Та наших людей безвинно та безсудно в тюрму забирати,