Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”
- ISBN: 978-966-8533-71-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
6. Коментована стаття містить важливе положення про припустимі варіанти поєднання видів адміністративних стягнень. За одне адміністративне правопорушення може бути накладене або основне, або основне та одне з додаткових адміністративних стягнень. Як основне за здійснення адміністративного правопорушення може призначатися тільки одне з основних стягнень, зазначених у санкції застосовуваної статті Особливої частини КпАП. Одночасне застосування двох основних або двох додаткових стягнень неприпустимо.
7. Якщо відповідно до ч. 2 ст. 24 КпАП законодавець буде вводити нові види адміністративних стягнень, то він одночасно повинен вирішити, чи буде це стягнення застосовуватися тільки як основне або можливо застосування його і як додаткове стягнення
Стаття 26. Попередження
Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.
[У статтю 26 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]
1. Попередження полягає в офіційному осуді вчиненого проступку і застереженні правопорушника від його повторення. За своєю сутністю попередження - це інформування порушника про те, що його поведінка має антигромадський характер і що йому слід припинити вчинення подібних проступків, інакше він буде підданий більш суворому покаранню. У зв’язку з цим і в санкціях статей КпАП попередження встановлюється як альтернативний захід поряд зі штрафом. Єдиний виняток становить ст. 125 («Інші порушення правил дорожнього руху»), в якій попередження передбачено як єдине стягнення.
2. Попередження є найбільш м’яким адміністративним стягненням і в адміністративно-юрисдикційній практиці застосовується із урахуванням відповідних умов, серед яких: вчинення правопорушення вперше; малозначність проступку; незнання правових норм; позитивна характеристика особи порушника за місцем роботи (проживання); випадки, коли мінімальний розмір штрафу, передбачений альтернативною санкцією, не відповідає вчиненому діянню і майновому стану порушника; наявність пом’якшуючих і відсутність обтяжуючих обставин.
3. Адміністративним стягненням визнається лише таке попередження, яке було винесено в письмовій формі або зафіксовано іншим встановленим способом. В більшості випадків воно оформляється шляхом винесення постанови уповноваженим на те органом або посадовою особою.
4. Застосування попередження, так само як і інших адміністративних стягнень, має для порушника відповідні правові наслідки. Особа, піддана цьому стягненню, вважається протягом одного року від дня його виконання покараним в адміністративному порядку (ст. 39 КпАП). Якщо протягом року така особа вчинить нове адміністративне правопорушення, до неї може бути застосоване більше суворе адміністративне стягнення.
5. Попередження як адміністративне стягнення необхідно відрізняти від усного зауваження. Останнє відповідно до ст. 22 КпАП застосовується у випадках звільнення від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого. Усне зауваження не є адміністративним стягненням і не має пов’язаних з ним негативних правових наслідків. Такого роду зауваження широко використовуються в повсякденній діяльності наглядових органів як профілактична міра впливу.
Стаття 27. Штраф
Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
[Текст статті 27 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]
1. Штраф - це грошове стягнення, який передбачається у порушника вилучення певної суми у власність держави, тим самим справляється вплив на його майнові інтереси. У статтях Особливої частини розділу II КпАП зазначається мінімальний і максимальний розмір («від і до»), іноді визначено лише верхню межу штрафу («в розмірі до»).