Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2

А от від митців і поетів надходили відповіді, які безпосередньо стосувалися дослідження, і я уявляю, яка здійнялася б паніка, якби вони змогли порівняти свої сновидіння. Загалом, через відсутність оригіналів листів я запідозрив професора в тому, що він обговорював з ними ключові питання або ж що просто відредагував кореспонденцію для підтвердження того, що й сам несвідомо прагнув у ній побачити. Саме тому мені все ще здавалося, що Вілкокс, якимось чином обізнаний з матеріалами, які зібрав мій дядько, обманював досвідченого вченого. Хай там як, але ці дописи митців створювали вкрай тривожну картину. Від 28 лютого до 2 квітня більшості з них снилися дуже химерні речі, причому інтенсивність сновидінь безперечно була найсильнішою впродовж періоду скульпторових марень. Понад чверть повідомлень описували краєвиди і нібито звуки, не надто відмінні від змальованих Вілкоксом; деякі з опитаних зізнавалися у гострому відчутті страху перед гігантським безіменним чимось, що з’являлося наприкінці сну. Один особливо детально змальований у нотатках випадок був дуже сумним. Широковідомий архітектор, який захоплювався теософією і окультизмом, збожеволів того ж дня, коли Вілкокс занедужав, і через кілька місяців упокоївся, впродовж усієї хвороби постійно благаючи врятувати його від якогось повсталого породження пекла. Якби мій дядько у своїх записах вказував імена, а не порядкові номери, я міг би спробувати знайти докази і провести власне розслідування, але, зрештою, мені вдалося розшукати лише кількох опитаних. Проте всі вони надали детальні записи своїх візій. Мені було цікаво, чи всі респонденти професорових опитувань почувалися так само тривожно, як ця група. Гадаю, добре, що вони ніколи не отримали жодних пояснень.