Рожеві крила

куди ти дивишся – чого чекаєш – з горнятком кави і без годинника можна відчути себе володарем своїх набряклих ілюзій. власну планету – в придуману лузу. для себе ти і селінджер і лем. зіниці – вишні в глеці молока – ти їх до кісточки вбираєш… обожнюю ранки зі смаком розтопленої свічки – ще коли черепахи лізуть до твоєї кватирки – і – посміхаючись – забувають про висоту . платівку послухаю завтра – сьогодні лиш розпашіла ватра – недопалки чекають урн – розмоклі шваблики без сірки – запаперовані полички і власне звечоріле зітхання… люблю я такі хвилини – саме в такі моменти амелі вперше цілує збентеженого фореста гампа – і вони – посміхаючись – відчувають аромат закоханого подиху. куди ти дивишся – чого чекаєш – а воно крап – крап – і все на папір – вірш – вір – ві – за – ві… крап – крап – Ка.