Основи загальної психології. Том I

За вітчизняним вченим Борисом Герасимовичем Ананьєвим, усі методи психології можна поділити на такі види:

1) організаційні:

— порівняльний (співставлення різних груп за віком, діяльністю тощо);

— лонгітюдний (багаторазове обстеження одних і тих же осіб протягом тривалого періоду);

— комплексний (у дослідженні беруть участь представники різних наук; як правило, один об’єкт вивчають різними засобами. Це дозволяє встановлювати зв’язки і залежність між явищами різного типу, наприклад, між фізіологічним, психологічним і соціальним розвитком особистості);

2) емпіричні:

— спостереження і самоспостереження;

— експериментальні методи, психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, соціометрія, інтерв’ю, бесіда, аналіз продуктів діяльності, біографічні методи);

3) методи обробки даних:

— кількісний (статистичний метод);

— якісний (диференціація матеріалу за групами, аналіз);

4) інтерпретаційні:

— генетичний (аналіз матеріалу в плані розвитку з виокремленням фаз, стадій, критичних моментів і т. д.);

— структурний (встановлює структурні зв’язки між усіма характеристиками особистості).

Виокремлють так звані спеціальні методи психології (з їх допомогою виявляють суттєві факти, закономірності й механізми психіки):

1) основні:

а) спостереження (науковий метод, що реєструє та науково пояснює причини того чи іншого психологічного явища):

— життєві спостереження (обмежуються реєстрацією фактів, мають випадковий неорганізований характер);

— наукове спостереження (перехід від опису фактів до пояснення їх внутрішньої суті; необхідна умова — чіткий план, фіксація результатів у спеціальному щоденнику);

б) експеримент (активне втручання дослідника в діяльність піддослідного з метою створення умов, за яких виявляється психологічний факт):

— констатувальний (проводиться з метою з’ясування наявності певного факту, закономірності чи механізму, міри їх вираження);

— формувальний (проводиться з метою розвитку певних якостей особистості, формування певних навичок, умінь, апробації певних корекційних впливів);

— лабораторний (здійснюється у спеціальних умовах, використовується спеціальна апаратура, дії обстежуваного визначаються інструкцією);

— природний (відбувається у звичайних умовах, застосовується при вивченні пізнавальних можливостей на різних вікових етапах).

2) допоміжні:

а) аналіз продуктів діяльності (щоденників, листів, творів мистецтва тощо);