Біблія для комуністів і безпартійних
- Автор: Кохан Стано
- Год: 1993
- Язык: украинский
- Год: Збруч
- ISBN: 80-219-0067-9
- Переводчик: Рухінформцентр
- Жанр: Сатира
Электронная книга - «Біблія для комуністів і безпартійних». Краткое содержание книги:
Аж сталося так, що партійний апарат вичерпав усі свої, сили і пролетарський рух послабшав. Тоді святий Мао вдався до хитрощів: вирушив у дорогу по великій стіні і всюди розда-вав пролетарським ділкам свою червону книгу. Народ кидав йому до ніг квіти та інші речі і оспівував великого вождя та його культурну революцію. І жона вождя Чінг супроводжувала його на усіх дорогах.
Після смерті святого Мао спалахнула в народі запекла суперечка про його спадкоємця. Хто поведе за собою звільнені маси по довгому шляху до пролетарського раю? Нарешті перемогла опозиційна фракція. Своїх ворогів вона охрестила «бандою чотирьох» , прокляла їх і вчинила над ними показовий процес. А тим часом таємно злигалася з капіталістичним змієм і збочила з дороги чистого вчення. І так сталося, що образ святого Мао і пам’ять про нього поволі зблідли.
У той час, коли пролетарські дітки були ще вірні чистому вченню, єдналися навколо великої мети і розмовляли єдиною ідеологічною мовою, вирішили вони колективно побудувати вежу світового комунізму, яка сягатиме аж до небес . Згуртували усі свої сили і взялися до роботи. Інструменти і матеріали належали усім. Величне завдання зміцнило м’язи та розум і пролетарські дітки одностайним хором заспівали «Інтернаціонал».
Але поки будівництво посувалось, стали частішими суперечки по між пролетарськими дітками. Бо кожний хотів ставити за своїм власним планом і не вміли вони об’єднатися навколо колективного архітектора. Тоді— то й попереплутувались їх ідеологічні мови і вже не могли вони так відразу один з одним порозумітися, то ж під кінець усі між собою страшно побилися. І вежа залишилась недокінченою й донині. А матеріал для неї хтось за той час розікрав аж до фундаменту.
А тим часом на далекому острові під назвою Куба пролетарські дітки здобули владу. Про це довідався імперіалістичний змій і вислав проти них могутнього дядька Сема. І тоді з’явився святий Фідель, сповнений непохитної рішучості знищити капіталістичного ворога. Безжалісна суперечка у затоці свиней тривала аж до ранку. Дядько Сем зазнав поразки і змушений був відступити. Тоді тріумфували й усі інші святі вожді пролетарських народів.
Пророцтво не здійснювалось і пролетарські дітки почали втрачати віру. Капіталізм мав би вже давно бути мертвий, а він все оживав знову і знову. Він набував нових форм і його поширення набирало все загрозливіших розмірів. І тоді сказав Маркс тим масам, які ще продовжували вірити; «Сурміть у сурми ідеології з усієї своєї пролетарської сили, сурміть безперестанку і тріснуть мури капіталізму.» І так дітки сурмили й сурмлять донині.
У далекому місті під назвою Прага жив у ті часи єретик на ім’я Дубчек. Замість того, щоб освятити своє життя боротьбою проти капіталістичного змія, він любив природу, вперто дбав про квіти і плоди, котрі вирощував з демократичного насіння. Це набридло пролетарським вождям і вони вирішили укаменувати відступника. І покликали для виконання цього кривавого вчинку сильних мужів. Ті виконали завдання, але все ж ,як не старались, а єретик, незважаючи на все, таки вижив і подався в лісники.
Велика радість настала поміж пролетарськими дітками, коли в далекій країні під назвою Чілі народ обрав собі вождем святого Альєнде. Той роздавав молоко, скільки хотів, а імперіалістичному змієві більмом на оці стала його пролетарська любов до народу. І тоді наказав він найманцеві Піночету, щоб той усіма можливими способами захистив його від райської ідеології. Піночет виконав наказ і убив святого Альєнде. За це він отримав нагороду — сам став вождем.