Пуаро веде слідство

– Саме так, – підтвердила вона.

– І їх теж приносив особисто якийсь китаєць?

– Ні, вони надходили поштою. Але скажіть, із міс Марвелл трапилося те саме, що й зі мною?

Я переказав леді все, що відбулося цього ранку. Вона слухала дуже уважно.

– Усе збігається. Мої листи – це копії повідомлень, надісланих їй. Так, мені їх надсилали поштою, але папір покропили якимись цікавими парфумами, які нагадували мені китайські ароматичні палички і Схід. Що ж усе це означає?

Я похитав головою.

– Це нам і треба з’ясувати. Ви маєте листи з собою? Можливо, поштові марки щось нам підкажуть.

– На жаль, я їх знищила. Розумієте, тоді я подумала, що це просто дурний жарт. Невже якась китайська банда справді хоче повернути діаманти на місце? Не дуже віриться.

Ми перебирали факти ще раз і ще, але ніяк не могли розгадати таємницю. Врешті леді Ярдлі встала.

– Думаю, мені немає потреби чекати на мосьє Пуаро. Ви ж можете переказати йому нашу розмову? Дуже вам дякую, містере…

Вона завмерла з простягнутою рукою.

– Капітан Гастінґс.

– Звісно! Як я могла забути! Ви ж приятель Кавендішів, правда? Це Мері Кавендіш порадила мені звернутися до мосьє Пуаро.

Коли повернувся з прогулянки мій друг, я з гордістю оповів йому про те, що сталося за час його відсутності. Він суворо допитав мене про деталі нашої зустрічі, і з тону його голосу я відчув, що Пуаро не радий, що гуляв під час цієї важливої розмови. Я навіть здивувався, що мій дорогий друг заздрить мені. Він так звик постійно применшувати мої здібності, що навіть розчарувався, коли не зміг знайти жодної зачіпки для критики. Я ж у глибині душі був собою задоволений, хоча й потай боявся роздратувати Пуаро, адже щиро любив свого дивовижного друга, попри його екстравагантність.

– Bien!23 – сказав Пуаро за кілька хвилин із таємничим виразом обличчя. – Наша історія набирає обертів. Прошу вас, передайте мені довідник англійських аристократів із он тієї полиці. – Він погортав сторінки. – Ось воно! «Ярдлі… віконт у десятому коліні, учасник війни в Південній Африці…» tout ça n’a pas d’importance…24 «одружився 1907 року з її світлістю Мод Стоппертон, четвертою донькою барона Коттеріля третього…» гм, гм, гм… «має двох доньок, 1908 і 1910 року народження… Член клубів… має нерухомість…». Voilà25, ця інформація нам не дуже допомогла. Але завтра вранці ми побачимо цього мілорда!

– Що?

– Так. Я надіслав йому телеграму.

– Я думав, ви вже вмили руки!

– Я не виступаю в інтересах міс Марвелл, оскільки вона не бажає слухати моїх порад. Тепер я діятиму тільки для власного задоволення – задоволення Еркюля Пуаро! Мені дуже кортить упхнути носа в цю справу.

– І ви спокійнісінько змушуєте лорда Ярдлі мчати в місто тільки для того, щоб отримати задоволення? Сумніваюся, що йому це сподобається.