Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
- Автор: Садовничая Виктория Викторовна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-7892-2, 978-966-14-7893-9
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України». Краткое содержание книги:
…вічнозелені хвойні дерева проникли до гірського Криму з різних частин середземномор’я, широколистяно-лісові види – із помірного поясу Європи, трав’янисті види – з євразійських степів?
Рослинність Кримських гір найбагатша в Україні: налічують понад 3 тисячі видів (у Карпатах – 2,2 тисячі видів). Близько 240 видів рослин є ендеміками Криму (кизильник кримський, підсніжник складчастий тощо) й одночасно реліктами (тис ягідний, сосна кримська).
Найдавнішим видом дерев, що досі ростуть на Землі, в Україні є гінкго дволопатевий: дерева цього виду росли ще в юрському періоді, тобто 160 млн років тому! Нині гінкго росте в ботанічних садах Києва, Білої Церкви, Криму.
Ліси України багаті на ягоди, гриби, дикорослі плоди, лікарські рослини. В Україні лікарськими визнано майже 250 видів, у тому числі 150 – офіційною медициною. Найпопулярнішими лікарськими рослинами в Україні є кульбаба лікарська, звіробій звичайний, материнка звичайна, нагідки лікарські, мальва, хрін, перцева м’ята, кропива дводомна, вовче тіло болотне тощо. Найбагатшими на лікарські рослини є райони Полісся та лісостепу, а також Карпати.
До сільськогосподарського освоєння території природна степова рослинність України займала майже 2/3 її площі. Зараз же степова частина України майже вся розорана, тому в первісному вигляді до цього часу рослинність степу збереглася тільки на схилах балок і ярів, у долинах річок, у передгір’ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках.
У поширенні степової рослинності простежується певна закономірність: у лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивались лучні степи на глибоких чорноземах. У типовій степовій зоні на півночі була поширена різнотравно-типчаково-ковилова рослинність на звичайних чорноземах, на півдні – типчаково- ковилова на чорноземах південних і темно-каштанових ґрунтах, вздовж Азово- Чорноморського узбережжя – полиново-злакова рослинність на каштанових солонцюватих ґрунтах.
У середній смузі України залишилися лучні степи, де вони чергуються з полями та лісовими масивами, їх встеляють типчак, ковила, пирій, тонконіг, костриця, шавлія, конюшина. У Присивашші та вздовж узбереж морів збереглися ділянки полиново-злакових степів. Це перехідний тип рослинності – від степової до пустельної. У їх травостої переважають типчак, житняк, ковила і полин. Практично зникли різнотравно-типчаково-ковиловістепи, що займали північну частину степової зони, та типчаково-ковилові степи на Причорноморській низовині.
Різнотравно-типчаково-ковилові степи мали густий трав’яний покрив, що складався з ковили, тонконога, стоколосу, вики конюшної, горицвіту весняного, молочаю степового, шавлії, астрагалу. Колись вони займали простори Причорноморської низовини. Переважали типчак, ковила українська, келерія, кахрис, ферула, будяк, пижмо тощо.
На Донецькому кряжі та сході України колись були поширені чагарникові степи. У них представлені зарості карагани – кам’янисто-степового чагарника.
Невеликими ділянками в Кримських горах трапляються напівсаванні степи. У цих степах до злаків домішуються субтропічні види, поширені також люцерна, пирій повзучий, горошок тощо.
Луки України є справжньою скарбницею квітучого різнотрав’я, їх поділяють на заплавні, суходільні та гірські. Найбільш поширені заплавні луки з заростями лози та багатим травостоєм, у його складі – конюшина, жовтець, щавель, деревій, вівсяниця, мітлиця, тонконіг. На суходільних луках ростуть кульбаба, костриця, волошки, пирій, тимофіївка, біловус, мітлиця, пахучий колосок. Гірськими луками вкриті карпатські полонини та кримські яйли, їхні ізумрудні стрічки й поляни пронизують гірську систему від рівнин до вершин. Трав’яний покрив там доволі багатий. Це костриця, біловус, щучник, конюшина, арніка, тирлич, зозулинець тощо.