Третя Залізна дивізія
- Автор: Удовиченко Александр Иванович
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: Червона калина
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Третя Залізна дивізія». Краткое содержание книги:
Наступ: 7-й полк на Рахни і підступ до Мурави, 8-й полк на Джурин — 7-го липня 1919 р.
Розвідка 7-го Синього полку виявила ворожий відділ у с. Михайлівна, силою до одного куреня і два бронепотяги на станції Рахни. 8-ий Чорноморський полк, після впертого бою, зайняв м. Джурин. 9-ий Стрілецький і кінний Лубенський полки вирушили, кожний окремим шляхом, в напрямку на Могилів.
7-го липня 7-ий Синій полк, згідно з наказом, перейшов до наступу на станцію Рахни. Під час наступу Сині зустрінулися в с. Михайлівці з передовою сторожовою охороною червоних і легко поконавши її, підійшли під вечір до ст. Рахни. Попереджений своєю сторожовою охороною, що відступила до станції, ворог сподівався наступу й до цього підготовився. Під час бою червоні вперто боронилися, але під сильним натиском лав Синього полку змушені були відійти на схід. Два ворожих бронепотяги, що прикривали відступ червоних, опинилися під обстрілом Синьої батареї й рівнож поспішно від'їхали до станції Ярошенки. Після здобуття станції Рахни, становище Синього полку було скрутне. Ворожа піхота, відступивши, зайняла позиції на схід від станції і обстрілювала її; бронепотяги, відійшовши в напрямку станцій Ярошенки і Жмеринка, рівнож повернули й відкрили гарматний огонь по станції Рахни й району навколо неї. Можна було сподіватися підходу ворожих бронепотягів рівнож і з боку станції Вапнярка. Не зважаючи на таке скрутне становище, Синій полк мусів, згідно з наказом, тримати станцію в своїх руках.
8-нй Чорноморський полк залишився в м. Джурині й звідтіля провадив розвідку в напрямках на станцію Юрківка й м. Томашпіль. Від 9-го Стрілецького полку донесень не було. Залізничники повідомили, що станцію Жмеринка зайнято українським військом. Отже, 3-тя дивізія, здобувши станцію Рахни, безперечно допомогла 2-ій дивізії під час її наступу на станцію Жмеринка.
Розділ XIX
Катастрофічне становище на фронті Проскурівської групи армії УНР. Настрій війська. Славетний полк. Болбочан — жертвою партійного політиканства. Вбивство к-ра Гайдамацького полку, полк. Виноградова. Відступ 2-ої дивізії. Бій 7-го полку за ст. Рахни. 9-ий Стрілецький полк здобув м. Могилів. Обстріл румунами наших частин
V початках липня 1019 р, становище нашої Проскурівської групи на фронті так погіршилося, що його можна було схарактеризувати як катастрофічне. У зв'язку з цим, доля армії УНР "висіла на волоску". Ворог перемагав численно й проявляв упертість, послідовність у досягненні своєї мети та здібність маневрування. Удари, що їх він наносив на протязі кількох тижнів Проскурівській груні були тяжкі й група це боляче відчула. Запорізький і Січовий корпуси та інші підгрупи видобували з себе максімум активности-завзятости і виявили рівнож здібність маневрування, але на кожний український удар червоні відповідали ще сильнішим контр-ударом. Сили нашої Проскурівської групи виразно виснажувались, а всі резерви були вже вичерпані. Червоне командування підсилило свій Проскурівськнй фронт свіжими силами, в тому числі й бриґадою, що її сформовано з полонених мадярів (до 5 000 вояків). Наша обезсилена Проскурівська група була змушена до відступу на лінію Ярмолинці — Городок — Гусятин. Наколи б вона не витримала й на цій новій позиції, то мусіла б відступатн в кут, поміж Дністром і р. Збруч, і тоді прийшло б до повної катастрофи. Українська Галицька Армія, що відступала під натиском наступаючої польської армії була притиснута до р. Збруча, не мала б можливости зо середитись на схід від Збруча, бо там уже не було б для неї братнього плацдарму… Якби на Проскурівському фронті дійшло до катастрофи, то частина нашої Проскурівської групи могла б вийти зі скрутного становища зручним, хоч і ризиковним фланговим маневром, в запілля 2-ої і 3-ої дивізій, в район, наприклад, Нової Ушиці, але в цьому випадку сталося б те, чого так прагнуло червоне командування: УГА була б відрізана від армії УНР і кожну з них знищено б окремо… На протязі кількох днів мало бути вирішено для нас Гамлетівське питання: "бути чи не бути". Одначе, для обох наших армій зарисовувалась уже перспективи спільної акції, треба було лише витримати тиск на протязі короткого часу.