Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)

Приклад другий: Вироком місцевого суду від 24.07.1995 р. Ш. засуджено за ч. 1 ст. 117 та ч. 2 ст. 118 КК 1960 р. Верховний Суд України змінюючи вирок суду, відзначив, що за змістом ст. 333 КПК та відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 14 постанови від 29.06.1990 р. № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», дані про зняту чи погашену судимість не повинні заноситися до вступної частини вироку. Із матеріалів справи вбачається, що Ш. вчинив нові злочини 04.08.1994 р., а строк погашення за попередні злочини закінчився 23.01.1993 р., тобто відповідно до ст. 55 КК він вчинив нові злочини будучи вже не судимим. В зв’язку з цим, судова колегія виключила із вступної частини вироку вказівку про наявність у Ш. судимостей [182].