Кваліфікація повторності злочинів
- Автор: Устрицька Наталія Ігорівна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Львівський державний університет внутрішніх справ
- ISBN: 978-617-511-136-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Кваліфікація повторності злочинів». Краткое содержание книги:
Для науковців, викладачів, студентів і курсантів юридичних факультетів і закладів освіти юридичного профілю, а також практичних працівників правоохоронних органів.
В. П. Малков тотожні злочини розуміє як такі, що передбачені тією самою статтею чи частиною статті Особливої частини КК[196].
Тотожними іноді називають злочини одного виду, зокрема: а) передбачені однією статтею частиною статті Особливої частини КК; б) передбачені відповідними статтями КК 1960 р. та КК 2001 р., якщо ці статті встановлюють відповідальність за той самий тип (різновид) суспільно небезпечної поведінки, наприклад, перший злочин кваліфікується за ст. 94 КК 1960 р., а другий — за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК 2001 р.[197].
Повторність тотожних злочинів можна розглянути за формальним та сутнісним критеріями. Саме за формальним критерієм законодавець розглядає поняття тотожних злочинів — коли вчинені особою злочини передбачені тією самою статтею або частиною статті кримінального закону.
За сутнісним критерієм потрібно визначити, що таке тотожність, чи збігаються ознаки за складом злочину? Звернімося до етимології слова «тотожність». Відповідно до тлумачного словника (укладач В. В. Яременко) зміст слова «тотожність» визначено як цілковиту схожість чого-небудь, подібність одного до іншого за своєю суттю й зовнішніми ознаками та виявом[198]. Згідно із філософським словником, тотожність — це категорія, яка виражає рівність, однаковість предмета, явища із самим собою[199]. Отже, злочин, наприклад, крадіжка, за своєю суттю і зовнішніми ознаками може збігатися з такою самою крадіжкою. Тут збігається предмет посягання — чуже майно, спосіб вилучення майна — таємність, психічне ставлення особи до злочину — умисне заволодіння чужим майном.
Тотожними будуть злочини того самого виду, вчинені на різних стадіях вчинення злочину (замах на вбивство і закінчене вбивство), або якщо один злочин вчинено у співучасті, а інший — одноосібно (крадіжку вчинено у якості пособника, а через деякий час одноосібно), якщо вчинено два закінчені злочини одного виду (дві прості крадіжки)[200].
Отже, при повторності тотожних злочинів можуть і повинні збігатися ознаки складу злочину, а саме: один суб’єкт, однаковий об’єкт, об’єктивна і суб’єктивна сторона. Повторність тотожних злочинів — це вчинення особою такого ж діяння, яке було вчинено нею раніше.
Повторність однорідних злочинів. Згідно з ч. 3 ст. 32 КК України, вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Тут ідеться про повторність однорідних злочинів.
Поняття однорідного злочину отримало в теорії кримінального права різне тлумачення. Наприклад, Н. А. Стручков відзначив, що однорідними є близькі за характером злочини, зокрема, й однакові[201]. Деякі вчені вважають, що однорідними є такі злочини, які мають спільний об’єкт посягання[202].
Більш широке трактування однорідного злочину дав А. Н. Трайнін. На його думку, однорідними є ті злочини, в яких предметом посягання є одна і та ж група порушених інтересів[203]. Злочини, які передбачені в одному розділі Кримінального кодексу, А. Н. Трайнін вважав однорідними.
Своєрідну думку з цього питання розвинув О. М. Яковлєв. Він вважає, що в межах розгляду проблеми повторності та сукупності злочинів однорідні злочини необхідно розуміти як тотожні злочини. Однак така позиція не знайшла ні теоретичного, ні практичного значення.
Однією з ознак однорідного злочину є посягання на однакові чи схожі об’єкти. Під однаковими безпосередніми об’єктами розуміють тотожні безпосередні об’єкти[204]. На основі цієї ознаки однорідними є ті злочини, які передбачені однією і тією ж статтею Особливої частини КК України (наприклад, дві крадіжки), так і ті злочини, які кваліфікуються за різними статтями одного розділу Особливої частини, але посягають на один і той самий безпосередній об’єкт (наприклад, заволодіння майном шляхом крадіжки і заволодіння майном шляхом шахрайства).
196
Малков В. П. Повторность преступлений: понятие и уголовно-правовое значение / В. П. Малков. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1970. — С. 30.
197
Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. С. С. Яценко. — 4-те вид., переробл. та доповн. — К.: А.С.К., 2005. — С. 58.
198
Новий тлумачний словник української мови: в 4 т. / уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. — К.: Аконіт, 2003 — Т. 2. — С. 476.
199
Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. — 4-е изд. — М.: Политиздат, 1980. — С. 371.
200
Российское уголовное право: в 2 т. — Т. 1: Общая часть: учеб. / Г. Н. Борзенков и др.; под ред. Л.В. Иногамовой-Хекай, В.С. Комиссарова, А.И. Рарога. — М.: ТК Велби, изд-во Проспект, 2006. — С. 282.
201
Стручков Н. А. Условно-дострочное освобождение от наказания / Н. А. Стучков. — М.: Госюриздат, 1961. — С. 19.
202
Научно-практический комментарий к Основам уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик / под ред. В. Д. Меньшагина, П. С. Ромашки. — М.: Госюриздат, 1960. — С. 143.
203
Трайнин А. Н. Уголовное право. Общая часть / А. Н. Трайнин. — М.: МГУ, 1929. — С. 285.
204
Орел Л. Е. О понятии однородного преступления / Л. Е. Орел // Правоведение. — 1965. — № 3. — С. 71.