Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”
- ISBN: 978-966-8533-71-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Керівник суб’єкта державної системи страхового фонду документації, щодо якого здійснюється перевірка, має право в десятиденний термін оскаржити результати перевірки в установленому порядку.
Суб’єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.
Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Стаття 188-26. Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України
Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 188-26 згідно із Законом України№ 956-V від 19.04.2007p.]
Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері управління, а також у сфері щодо захисту життя та здоров’я рослин. Зазначені відносини регулюються Законом України «Про карантин рослин», Положенням про Державну службу з карантину рослин України, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 08.05.2007 р. № 310 та іншими правовими актами.
Карантин рослин - це утримання об’єктів регулювання (до яких належать будь-яка рослина, продукт рослинного походження, місце зберігання, упаковка, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об’єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми) у визначених місцях для проведення їх моніторингу або подальшого інспектування, фітосанітарної експертизи та/або обробки. Державна служба з карантину рослин України відповідно до Закону України «Про карантин рослин» здійснює державне управління у сфері карантину рослин. Вона включає: Головну державну інспекцію з карантину рослин України, що знаходиться у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому; Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію, яка знаходиться у віданні Головної державної інспекції з карантину рослин України; державні інспекції з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (далі - органи Державної служби з карантину рослин); пункти карантину рослин у районах, морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв’язку, шосейних шляхах, автовокзалах, автостанціях, пунктах пропуску на державному кордоні України, зональні, обласні та міські карантинні лабораторії. У разі необхідності пункти карантину рослин можуть створюватись і на інших об’єктах, діяльність яких пов’язана із заготівлею, вивезенням, ввезенням, транспортуванням, реалізацією і використанням об’єктів регулювання.
Головна державна інспекція з карантину рослин України та її керівник - Головний державний інспектор з карантину рослин України (за посадою) є представниками України у Раді Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (ЕРРО).
Основними завданнями Державної служби з карантину рослин України є: охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів; виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів; запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів на території України; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об’єктів регулювання; реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом та обігом об’єктів регулювання.