Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
Розгляд справи проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів.
2. Справи даної категорії суд зобов’язаний розглянути не пізніше трьох днів після відкриття провадження у справі, тобто з моменту винесення ухвали про відкриття провадження. Законодавець встановлює такий строк з метою якнайшвидшого розгляду справи та прийняття рішення, оскільки хворий на заразну форму туберкульозу становить небезпеку для оточуючих.
Проте, незрозумілою є позиція стосовно можливості участі хворої особи у судовому засіданні. Коментована стаття встановлює, що особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби. Але ж в судовому засіданні мова йде про обов’язкову госпіталізацію хворого на заразну форму туберкульозу, який згідно ст. 1 Закону «Про боротьбу з захворюванням на туберкульоз» є джерелом інфекції для осіб, які з ним контактують. Тому як такий хворий не може становити загрозу розповсюдження хвороби залишається не зрозумілим.
3. Частина 2 коментованої статті встановлює обов’язковість участі у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі, а також представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію.
Представником протитуберкульозного закладу може бути як керівник такого закладу, так і інша уповноважена ним особа.
Представником особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію, може бути адвокат, інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді (за винятком осіб, встановлених у статті 41 ЦПК України), а також законні представники.
4. Як вже було сказано, справа про обов’язкову госпіталізацію особи до протитуберкульозного закладу повинна бути розглянута судом у якнайменший строк. Проте закріплення обов’язкової участі у розгляді справи представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію, з одного боку, та залишення без уваги випадку, коли такого представника у особи не буде або ж коли вона від нього відмовиться, з іншого, безсумнівно створить труднощі у розгляді таких справ на практиці. Тому доцільно б було покласти на певні органи (напр. на органи опіки і піклування) обов’язок забезпечити участь адвоката або іншої особи як представника у таких випадках.
Стаття 286. Рішення суду
1. Розглянувши заяву про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.
2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, є підставою для обов’язкової госпіталізації або подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк.
1. Коментована стаття встановлює, що розглянувши заяву про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву представника протитуберкульозного закладу.
Рішення повинно відповідати загальним вимогам до рішення суду, встановлених у ЦПК. У мотивувальній частині рішення повинно бути встановлено, якими зібраними по справі доказами підтверджено (або не підтверджено) наявність визначених законом підстав для обов’язкової госпіталізації особи.
2. Рішення про задоволення заяви представника протитуберкульозного закладу є підставою для обов’язкової госпіталізації подальшого лікування особи у такому закладі на встановлений законом строк.
Такий строк повинен бути встановлений у мотивованому висновку лікарської комісії, який додається до заяви відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України.
Глава 12. РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО РОЗКРИТТЯ БАНКАМИ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА МІСТИТЬ БАНКІВСЬКУ ТАЄМНИЦЮ, ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Стаття 287. Підсудність
1. Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.
1. Відповідно до ст. 1076 Цивільного кодексу України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.