Сад забутих плодів
- Автор: Гуэрра Тонино
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-270-3
- Переводчик: Володимир Чайковський
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Сад забутих плодів». Краткое содержание книги:
Але він теж чекав на відповідь. І насправді він повернувся сюди почасти й тому, що був провідною постаттю під час судового процесу. Він добровільно заявив, що мав інтимні стосунки з черницею. То був один із найяскравіших моментів його життя. Він стверджував, що, мовляв, неможливо уявити собі настільки захопливих у своїй наївності стосунків. Сестра скидала з нього весь одяг, а тоді просила лягти в позу мертвого Христа. А тоді лоскотала кінчиками пальців — ніби ріжками багатьох равликів — усі частини його тіла, одночасно шепочучи молитву.
На цю незаперечну правду відповіла інша, не менш надійна істина: одна юна мешканка притулку зізналася, що вона — але не вона сама, інші теж — для збудження клієнтів часто викрадали одяг сестер-черниць, коли ті спали, і вдавали законниць, претендуючи відтак на більшу платню. Таким чином, правда припала піском забуття, але він однаково повернувся в ці місця бранцем своїх сумнівів і тієї містичної зустрічі, яка перевернула його життя.
Зі збірки
~ Старий однією ногою на сході ~
Уторованим шляхом уздовж правого берега річки, на який мешканці різних комун викидають сміття й недоїдки, суне ривками старий американський автомобіль «Студебекер». За кермом циган років тридцяти, а поруч із ним його молода дружина в коштовностях і барвистій сукні. Вони стурбовані тим, як надривно кашляє й задихається мотор. Шлях перетворюється на стежину вздовж річки, заглиблюючись у зарості верболозу та приземкуватих полисілих комишів. Якоїсь миті молодий чоловік зупиняє машину й обоє виходять. Ідуть спроквола до місця, де течія нешвидкої річки утворює невеликий вир.
Цигани роздягаються й купаються. Тоді простягаються на піску, і молода дружина легкою довгою тростиною лоскоче чоловіка, який збуджується й тягне жінку до води, щоб оволодіти нею.
Невдовзі пара знову в машині, й так само має клопіт з мотором, який все одно барахлить і дає збої.
Нарешті вони зупиняються неподалік старого циганського табору; там під деревом сидить на стільці старий циган. Двоє виходять із «Студебекера» і простують до патріарха, який, поза сумнівом, звик до зустрічей з одноплеменцями. Він одразу питає:
— Що сталося?
— Машина не хоче їхати, — відповідає молодий чоловік.
— То чому не звернулися до механіка?
— Ми вже дюжину механіків об'їхали. Усі твердять одне й те саме: з машиною все гаразд.