Улісс
- Автор: Джойс Джеймс
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Вид-во Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-61-1
- Переводчик: Александр Иванович Терех
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Улісс». Краткое содержание книги:
Джойсів «Улісс», який був уперше опублікований 1922 року, вважається не лише найвизначнішим модерністським твором, а й узагалі найвизначнішим літературним твором XX сторіччя. Завдяки своєму таланту, своєрідному гумору та надзвичайній ерудованості Джеймс Джойс майстерно сполучає опис одного-єдиного дня із життя рідного йому Дубліна 16 червня 1904 року та захопливу мандрівку історією культурних здобутків усієї людської цивілізації.
Головний герой Леопольд Блум, подорожуючи вулицями Дубліна, водночас мандрує чисельними світами античних міфів та ідей, історичних фактів та іронічних містифікацій. Він прокладає заплутаний маршрут дублінськими вуличками й тавернами початку минулого сторіччя і заразом проникає за лаштунки часопростору, демонструючи, що в одному місці й упродовж одного дня за певних обставин можна торкнутися всього культурного надбання людства, а значить — певною мірою торкнутися вічності.
Завдяки складній поліморфній стилістиці твору, чисельним алюзіям, парафразам і цитуванням «Улісс» і понині вважається одним із найскладніших і найзаплутаніших творів в історії літератури. Йому присвячено не одну сотню наукових праць, досліджень, монографій і книжок, а коментарі до нього часом значно перевершують обсяг самого роману.
Головний герой Леопольд Блум, подорожуючи вулицями Дубліна, водночас мандрує чисельними світами античних міфів та ідей, історичних фактів та іронічних містифікацій. Він прокладає заплутаний маршрут дублінськими вуличками й тавернами початку минулого сторіччя і заразом проникає за лаштунки часопростору, демонструючи, що в одному місці й упродовж одного дня за певних обставин можна торкнутися всього культурного надбання людства, а значить — певною мірою торкнутися вічності.
Завдяки складній поліморфній стилістиці твору, чисельним алюзіям, парафразам і цитуванням «Улісс» і понині вважається одним із найскладніших і найзаплутаніших творів в історії літератури. Йому присвячено не одну сотню наукових праць, досліджень, монографій і книжок, а коментарі до нього часом значно перевершують обсяг самого роману.
Перейти на страницу:
{968} татусь його такий критикан на тому крикетному матчі окуляри на носі циліндр і величезна діряка у шкарпетці сміховинне поєднання а син його в середній школі здобув усі винагороди за все на світі уявити лишень переліз через огорожу а коли б хто знайомий спостеріг цікаво чи не продер дірки на цих вихідних штанях от ніби мало тієї якою природа наділила притягти гостя в таку обдерту кухоньку ну чи не схибнувся він я питаю жаль що не день прання був а то б мої старі панталони могли до речі висіти там на оглядини та його хіба це турбує на них пляма від праски пропекла ця стара руїна а цей міг би подумати що то щось інше так вона й не витопила того сала що я їй сказала хай там яка а ліпше ніж ніякої збирається і йде геть мов її чоловіку паралітику стало гірше у них вічні негаразди то хвороба то треба лягати на операцію а коли не це то він пиячить та її товкмачить а мені тепер знову пускайся на пошуки що не день устаєш і що-небудь іще новеньке Боже мій Боже милостивий певне тільки в могилі знайду спокій захотілося встати на хвилинку стривай о Господи стривай ось ну так і є почалось після того як він там стільки в мені орав шморгав і штовхав що ж я тепер робитиму п’ятниця субота неділя всю душу вимотає а мо’ йому й так до вподоби декотрі чоловіки це полюбляють святий Боже святий кріпкий завжди що-небудь із нами та не так на кожні 3 чи 4 тижні щомісячний розпродаж просто брид і нуд того вечора в мене теж так почалося один-єдиний раз потрапили в ложу Майкл Ганн дав йому подивитися Місіс Кендал з її мужем{969} у Гейєті за якісь там його послуги в страхуванні у Дрімміз я мало не збожеволілась але стрималася бо якийсь елеґантський джентльмен{970} усе видивлявся на мене в лорнет згори а цей поруч триндить єрундить про Спінозу та його душу що вмерла чи не мільйон на мою думку років тому я усміхаюсь щосили а сама в суцільній калюжі нахиляюся вперед от ніби мені це дуже цікаво й так треба було висидіти до самої завіси ох не скоро забуду я цю дружину Скарлі{971} вважалося це вельми ризикована п’єса про подружні зради а той ідіот на гальорці як зачав свистіти горланити перелюбниця гадаю опісля він вийшов підчепив собі тут-таки жіночку з тих що шастають по всіх задвірках щоб уже на ній відігратись хотіла б я щоб йому настерло що мені оце зараз то й забув би либонь висвистувати присягаюсь останній кицьці й то краще ніж нам чи то крови у нас жінок забагато чи ще щось О терпіння небесне з мене хлюпає виливається море та гара’ що не завагоніла хоча він таке здоровило не хочеться попсувати нові простирадла якраз постелила от либонь надягла чисту білизну то й накликала а к бісу к дідьку а їм завжди хочеться побачити пляму на простирадлі щоб переконатися що ти до них була незайманка це їх жахливо хвилює дурні заплішені ти можеш бути вдова чи 40 разів розлучена потрібна тільки краплина червоного чорнила або ожинового соку ні надто темний О сили небесні допоможіть підвестися з цього тьху принади гріха і хто тільки вигадав ці жіночі справи а ще на додачу дітей шиття й куховарство а кляте старе ліжко як пекельно воно рипіло чути було мабуть аж по той бік парку аж поки я запропонувала розстелити ковдру на підлозі й підмостити мені подушку під сідниці цікаво вдень приємніше чи ні гадаю що спокійно а ще мабуть виголю собі ту кицю від них тільки парнота чей знову стану як дівчинка ото б він спантеличився наступного разу коли б задер мої спідниці хотіла б я побачити його обличчя а де це подівся нічний горщик легше вічно так і тремтиш потерпаючи коли б він не розвалився під тобою як той старий стільчак цікаво чи йому не здалось затяжко коли я сіла йому на коліна я навмисне посадила його в шезлонг і сама скинула тільки спідницю та блузку в сусідній кімнаті він був такий заклопотаний тим чим йому не годилося б що й не відчував моєї ваги сподіваюсь у мене був приємний віддих після тих пастилок легше Боже я пам’ятаю могла колись пускати майже прямий струмінь із посвистом майже як чоловік легше Господи з яким шумом сподіваюся там угорі бульбашки вони віщують грошики від якогось хлопа а зрання не забути надухмянитись закладаюся він у житті не бачив кращої пари стегон яка білина любо та мило а ось тут найбільш гладенька місцинка саме в куточку й ніжні мов персик легше Боже я б зовсім не проти бути мужчиною та вилізти на гарненьку жіночку О Господи як роздзюрчалася мов джерсейська лілія О як ллються води в Лахорі
Перейти на страницу: