Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть

Розділ 9

— Я таки знайшла Бобо, — стомлено повідомила Пайпер, входячи на горище і зачиняючи за собою двері. — До речі, легко сказано, та не зовсім легко зроблено.

— Ми так і подумали, коли почули шум унизу, — сказала Фібі, підбігаючи до сестри. — Усе гаразд, Пайпер?

— Тепер усе гаразд, — відповіла вона. — Ключове слово — тепер. Зазначу лише, що у комірчині на мене чекала невеличка несподіванка.

— Стривай, ти хочеш сказати, що на тебе напала потвора з комірчини? — недовірливо спитала Фібі.

— Так, — Пайпер знизала плечима. — Враховуючи все те, що коїлося у нас останнім часом, я не розумію, чому тобі так важко в це повірити.

— Та я не кажу, що не вірю тобі, — заперечила Фібі, пригладжуючи волосся. Очі її збуджено заблищали. — І мені зовсім не важко тобі повірити, Пайпер, ти що — не розумієш?

Пайпер кинула на сестру швидкий погляд.

— Ні, не розумію. Поясни мені, Фібі.

Фібі похитала головою.

— Не можу повірити, що ти не пам’ятаєш. Хоча, мабуть, це добре, бо це означає, що ти стала дорослою. Потвора з комірчини? Та годі тобі, Пайпер. Коли ти була маленькою, ти дуже її боялася. Прю вдалося переконати нас, що ця істота і справді існує. Тобі, здається, було тоді років шість. Приблизно рік ти боялася навіть наближатися до комірчини. Мама бідкалася, що вдягнути тебе вранці було майже неможливо.

Спогади Пайпер нарешті виринули з глибин підсвідомості, у карих очах відбився переляк.

— І дійсно, ти маєш рацію. На сто відсотків. Спогади повернулися до мене. — На її обличчі з’явився збуджений вираз. — Просто неймовірно: як я могла заблокувати ці спогади?! — скрушно зітхнула вона. — Що ж, я гадаю, це означає, що поява останнього демона теж якимось чином пов’язана з недавніми халепами.

— Еге ж, це наші дитячі спогади проти нас самих і повстали, — повільно проговорила Фібі. — І звичайно ж, ми і досі ані найменшого поняття не маємо чому. — Вона зітхнула. — У цьому й весь секрет.

Лео позіхнув:

— Слухайте. Тепер, коли ми позбулися потвори з комірчини та дитячих страхів Пайпер, може, є сенс повернутися до плану А? Як ви вважаєте? Гадаю, нам треба добряче виспатися, і це буде перший крок у пошуку злої сили, яка заволоділа будинком, і до її остаточного знищення.

— Згода, згода, — вигукнула Пайпер, войовниче розмахуючи іграшкою Бобо, а потім поклала Бобо в ліжечко. — Поглянь-но, Ваяте, — ніжно заворкотіла Пайпер, — поглянь, що мама тобі принесла!

Вереск Ваята поступово стихав і перетворився на тихеньке скигління. Однак при появі Бобо малий знову почав несамовито волати на весь голос. Його реакція була абсолютно протилежною тій, на яку розраховували сестри і Лео; дихання малого стало переривчастим, а обличчя почервоніло як буряк.

— Що таке? — спантеличено спитала Пайпер. — Нічого не розумію! Я була впевнена, що саме Бобо йому й не вистачає.